Недодержання процесуальних строків може призвести до певних наслідків для зазначених суб'єктів.

З метою забезпечення швидкого правового захисту в законі встановлені, зокрема, строки звернення до суду за деякими категоріями справ, строки позовної давності, за межами яких неможливий судовий захист суб'єктивних прав.

Поняття, значення і види процесуальних строків

Обчислення, поновлення і продовження процесуальних строків

Поняття, значення і види процесуальних строків

План

Суддя при прийнятті документів, що підтверджують повноваження представників, повинен пересвідчитись у їх достовірності та правильності оформлення.

Відповідно до ст. 1 ЦПК своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ — одне з основних завдань цивільного судочинства. Цьому завданню разом з іншими процесуальними засобами покликані слугувати й процесуальні строки, які встановлюються законом або судом для здійснення тих або інших процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом справи упродовж розумного строку. Треба відзначити, що саме порушення права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку найчастіше стає предметом розгляду Європейським судом з прав людини. У листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ" у зв'язку із зазначеними рішеннями Європейського суду з прав людини судам пропонується мати на увазі, що відповідно до тлумачення ним положень п. 1 ст. 6 Конвенції у цивільних справах, зокрема перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 1 квітня 1994 р. № 3 "Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ" звертає увагу суддів на необхідність підвищення особистої відповідальності за своєчасний і якісний розгляд судових справ.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи - це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду до іншого, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Крім своєчасності розгляду й вирішення судом цивільних справ, значення процесуальних строків полягає ще й у тому, що вони є засобом впливу на несумлінних учасників процесу, що перешкоджають своїми діями або бездіяльністю своєчасному й правильному їх вирішенню. Крім того, процесуальні строки покликані сприяти стабільності, ясності й визначеності правовідносин сторін.

Процесуальний строк — передбачений законом або призначуваний судом певний проміжок або момент часу, з якими процесуальний закон пов'язує можливість (необхідність) здійснення конкретних процесуальних дій або настання інших правових наслідків.

Настання чи припинення певного строку завжди тягне певні юридичні наслідки, які пов'язані з настанням чи припиненням цивільних процесуальних прав і обов'язків. Тому в цивільно-правовій літературі строк зазвичай розглядається як юридичний факт або як один з елементів фактичного складу, з яким закон пов'язує настання певних правових наслідків.

Класифікація процесуальних строків можлива за різними підставами.

Залежно від того, хто має вчинити процесуальні дії, строки можна поділити на 3 види:

— строки вчинення процесуальних дій судом (так звані службові строки);

— строки вчинення процесуальних дій особами, які беруть участь у справі,

— строки вчинення процесуальних дій іншими учасниками процесу.

За способом визначення (ст. 67 ЦПК) строки поділяються на:

— нормативні, тобто встановлені законом, причому ці строки можуть бути як визначені, тобто конкретно зазначені в нормах ЦПК, так і не визначені:

— судові, тобто призначені судом (суддею). Можливість встановлення таких строків може бути передбачена в самій нормі закону або випливати з її змісту.

Перші встановлені як для суду, так і для осіб, що беруть участь у процесі, й мають імперативний характер — вони не можуть бути змінені за згодою сторін і суду; другі — установлені тільки для осіб, що беруть участь у процесі, і вони — якщо буде потреба — можуть бути змінені або продовжені самим судом.

Залежно від того, якою нормою (загальною або спеціальною) установлені процесуальні строки, їх можна класифікувати на:

— загальні, наприклад, у ст. 157 ЦПК передбачено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі;

— спеціальні, наприклад, справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів розглядаються протягом одного місяця.

Встановлені законом процесуальні строки за ступенем чіткості визначення можуть бути:

— абсолютно визначеними;

— відносно визначеними (наприклад, відстрочка або розстрочка сплати судових витрат надається на строк не більше як до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Повноваження керівника юридичної особи засвідчуються документами, що посвідчують його службове становище (посвідченням, копією наказу про призначення на посаду тощо).	\|	Відповідно до ст. 69 ЦПК перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.