МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Бабуся приїхалаВправа 6. Прочитати текст. Проаналізувати його мовні особливості. У чому виявляється стилістичний дисонанс? Якими мали б бути репліки онука? Відтворити розмову бабусі з онуком, щоб вона мала природний характер. Вправа 4. Прочитайте Статтю 10 Конституції України. Визначте стиль. Які обов'язки покладає на себе держава стосовно функціонування української мови? Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Вправа 5. І.Прослухайте текст. До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свої досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думи і сподівання. Слово – це життя народу, невмируще джерело його поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває і засвоює не тільки знання про навколишній світ, а й моральні та естетичні цінності. Тонкий різець слова формує і вигранює особистість. Прилучення до мовних скарбів надає нам духовної дужості, адже мова є наймогутнішим виявом національної культури. Повсякчас потрібно відкривати для себе красу, неповторні барви, музику, високість і найтонші відтінки слова. Висока культура мовлення, як складова гармонійної особистості, передбачає вміння правильно розмовляти і писати, активно і творчо застосовувати мовні знання відповідно до мети й умов спілкування. Цього можна досягти вмілим і доцільним уживанням слів, різноманітних синтаксичних конструкцій, а в усному мовленні – багатством інтонації. Знання виражальних засобів мови й уміння використовувати їх залежно від потреб спілкування – вищий ступінь опанування мовної культури. Щоб забезпечити його, треба знати призначення2 мовних засобів досягнення стилістичної виразності мови (За І. Вихованцем). ІІ. Знайдіть у тексті відповіді на запитання: 1.Як мова впливає на особистість? 2.Що таке культура мовлення і як досягти її високого рівня? – От ми і вдома. Надія Василівна поставила велику сумку, відчинила двері, гукнула: – Сержику! А дивись, хто до нас приїхав! І вже тихіше – до гості: – Ну, ви тут поговоріть, а я до крамниці збігаю. Хліба куплю. Сержик натиснув червону кнопку на пульті управління іграшкової, з елементами електроніки, залізничної станції і поважно підійшов до дверей. – Ой, які ми вже великі! – радісно кинулася до нього Віра Матвіївна. – Ріст – один метр шість з половиною сантиметрів. Відхилень від норми поки що немає, але тенденція набуття зайвої ваги існує. – Ох, ти моя тенденція! – розчулено промовила бабуся і спробувала обняти онука. Сержик спритно викрутився і докірливо зауважив: – Ні до чого це! Зайві емоції, нехай навіть позитивні, не завжди бувають корисні. – А дивись, що я тобі привезла, – спробувала загладити свою провину бабуся. – Ти любиш яблучка? – Корисна річ, – ухильно відповів Сержик, – багате джерело пектину, а для організму, що росте, він – необхідний. – А морковочку? – несміливо запитала бабуся і ще раз спробувала пожартувати: – Від зайчика… Сержик скептично посміхнувся при останніх словах, але тут же серйозно розтлумачив: – Каротин також вкрай необхідний організмові, а найбільший вміст його якраз у моркві. Хоч зловживання ним може призвести і до небажаних наслідків… Сержик ще хотів щось додати, але тут повернулася його мама: – Ну, що? Поговорили? – Так, по… – почала, було, бабуся, але тут же поправилася: – Мали розмову. Вправа 7. Прочитати текст. Довести, що він наукового стилю. Визначити, до якого різновиду наукового стилю належить цей текст. Обґрунтувати. Знайти у словнику лінгвістичних термінів значення виділених слів. Розрізнити значення слів, установити їх точну семантику допомагає тлумачний словник. Відбиваючи сучасні лексичні норми, словник кваліфікує слова, словоформи і щодо їх уживаності, тобто вказує на застарілі, рідковживані, діалектні слова, а також на їх розмовне чи книжне стилістичне забарвлення. Проте не всі конкретні випадки слововживання, сполучуваності слів охоплює наявний у словнику матеріал. Природно, що мовна практика ставить щоразу нові питання, бо в мові постійно відбуваються лексико-семантичні й стилістичні зміни; народжуються нові значення слів та відтінки цих значень, виникають нові поняття-терміни, стають термінами загальновживані слова, змінюється співвідношення між активною й пасивною лексикою, з’являються нові усталені (фразеологізовані) сполуки, особливо в книжних стилях. (В.Русанівський, С.Єрмоленко)
|
||||||||
|