МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Взаємозв'язок соціології з іншими наукамиСоціологія, як і більшість наук, вийшла з філософії і тому зв'язок між ними, особливо з соціальною філософією, є органічним. Але вони не переплітаються, бо якщо філософія вивчає сутність людини, особистості, то соціологія - особистість як соціальний тип. Вона виходить з того, що людина представлена в її взаємозв'язках з іншими людьми. Соціальна філософія розглядає суспільство як феномен і місце цього феномену серед природного. Предметом вивчення філософії є суспільне життя з точки зору світоглядних проблем, а соціології - суспільне життя як відносини між індивідами та їх групами, тобто процес функціонування. Якщо предметом загальної філософії є взаємодія людини зі світом, то соціології - людини з людиною. Соціологія пов'язана і з психологією, без якої неможливо вивчати людські стосунки. Зв'язок з історичною наукою є особливим, бо обидві ці науки цікавляться усіма сферами діяльності суспільства. Але вони відрізняються у підходах до вивчення одних і тих самих об'єктів, процесів, подій. Якщо для історика важлива послідовність конкретних подій з усіма подробицями, то соціолога, перш за все, цікавить ця подія як певний тип людської поведінки. Тому багато хто з соціологів називав соціологію «генералізуючою наукою», а історію - «індивідуалізуючою». Можна і далі перераховувати науки, з якими пов'язана соціологія (політологія, статистика, економіка, правознавство тощо). Цей зв'язок призводить до подальшого розгалуження соціології і, відповідно, до появи міжгалузевих дисциплін, яким відповідають дослідження міждисциплінарного рівня. У прогнозах на майбутнє відмічають зростання таких зв'язків соціології. Виникає питання: а чи не розчиниться загальна соціологія в інших науках завдяки такому розгалуженню і чи не зникне таким чином загальна соціологія? П.Сорокін вважав, що таке розгалуження призводить не до зникнення і розчинення соціології в інших науках, а до її збагачення, завдяки отриманню новішої і детальнішої інформації про суспільство. Соціологія не зникне саме тому, що у будь-якому своєму відгалуженні зберігатиметься основний її предмет - соціальні відносини. Кожна галузь досліджує соціальні відносини у своїй сфері: економічній, політичній, духовній, а загальна соціологія синтезує ці дані, підсумовуючи їх, щоб виявити найголовніші закономірності розвитку і функціонування суспільства взагалі. Звичайно, не можна відкидати можливість, що у майбутньому, з розвитком науки, певна гілка соціології може перетворитися в окрему науку зі своїм конкретним предметом вивчення. Це цілком природний процес. Але таке відокремлення буде означати не зникнення соціології як науки, а лише перехід її на інший рівень, як це сталося, наприклад, у фізиці, де теоретична фізика існує поруч з експериментальною. Сучасний англійський соціолог, професор Кембріджського університету Е. Гідденс висунув дев'ять тез щодо майбутнього соціології. На його думку, у майбутньому в соціології будуть відбуватися такі процеси: - поглиблення аналізу культури людства. Тобто людство поступово відійде від генералізуючого економічного детермінізму; - оскільки тенденція відокремлення і функціонування національних держав залишиться, вивчення їх як основного втілення суспільства буде одним з головних завдань соціології; - зі зростанням міжнародного поділу праці соціологія більше уваги буде приділяти вивченню світової системи (проблеми влади, міжнародного порядку тощо); - збільшення зв'язків соціології з іншими науками, в тому числі «розмивання традиційних кордонів» між різними гуманітарними науками; - посилення зв'язку соціології з політикою. На дані соціології у своїй діяльності будуть орієнтуватися державні діячі та політики; - зі зростанням будь-яких громадських рухів (політичних, екологічних, релігійних тощо) соціологія повинна буде більше уваги приділяти їх вивченню; - теорія у науці буде тісніше переплітатися з практикою, взаємозв'язок цих двох напрямів буде постійно посилюватися; - у соціології, як і в науці взагалі, повинна відбуватися уніфікація теоретичної мови. Це необхідно для того, щоб не виникало непорозумінь між фахівцями; - у соціології повинна постійно відбуватися внутрішня дискусія як засіб позитивного її розвитку. Тільки свобода мислення і здорова конкуренція думок може бути засобом від застою у науці. Як бачимо, перераховані вище тези є не тільки прогнозом на майбутнє соціології, а й відображують умови її подальшого існування. Отже, можна зробити висновок про те, що соціологія не тільки вивчає суспільство, але й впливає на нього завдяки вивченню взаємовідносин між його складовими і виробленням рекомендацій щодо змін в організації цих відносин. Висновки: 1. Соціологія є сучасна наука про суспільство, соціальну сферу його життєдіяльності, наука про спільності людей, їх соціальні взаємовідносини, які безпосередньо впливають на особистість, її соціалізацію. 2. Об’єктом соціології є суспільство як цілісна соціальна система, вся сукупність соціальних зв’язків і соціальних відносин. Предметом соціології є соціальне життя суспільства, закони і закономірності функціонування і розвитку суспільства, соціальних суб’єктів. 3. Складовими структури соціологічного знання є теоретична, фундаментальна, прикладна та емпирічна соціологія. В структурі соціології виділяють мікросоціологію, мезосоціологію та мікросоціологію. 4. Функції соціології визначаються її завданнями перед суспільством. Найголовнішими функціями соціології є пізнавальна, прогностична, виховна, інструментальна, ідеологічна, гуманістична, соціального управління, практична, інформаційна. 5. Соціологія активно співпрацює і взаємодіє з такими суспільними науками, як соціальна філософія, історія, правознавство, політологія, соціальна психологія.
|
||||||||
|