Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






У.Джек Дункан

Одним з вихідних питань дослідження в теорії при йняття управлінських рішень є розробка класифікації рішень. В залежності від різних ознак рішення об'єднуються у такі групи.

 

 

 

За сферою охоплення: > загальні (стосуються всієї організації);

> часткові (стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем).

За часом дії: > стратегічні; > тактичні; > оперативні.

За характером дій: > директивні; > нормативні; > методичні;> рекомендаційні;

> дозволяючі.

За напрямом впливу: >направлене на зовнішнє середовище (взаємовідносини з постачальниками, споживачами тощо); > направлене на внутрішню систему.

За функціональними призначеннями: > планові; > організаційні;

> регулюючі; > активізуючі; > контрольні.

За характером і змістом: > творчі; > прийнятті за аналогією;

> інтуїтивні (базуються на відчуттях менеджера у правильності вибору).

За способом прийняття: > індивідуальні; > колективні.

За рівнем прийняття: > на вищому рівні управління; У на середньому рівні управління; > на нижньому рівні управління.

За ступенем повноти інформації: > прийняті в умовах визначеності;

> прийняті в умовах невизначеності; > прийняті в умовах ризику.

За методами підготовки: > креативні (творчі, оригінальні приймаються творчими особистостями); > евристичні (нові, пошукові, які приймаються з допомогою евристичних методів); > репродуктивні (відтворюючі, традиційні).

 

Встановлюючи інші ознаки, класифікацією рішень можна продовжити. Класифікація рішень у менеджменті дає можливість керівникам глибше зрозуміти зміст і значення своєї діяльності, раціональніше розподілити час на виконання окремих видів робіт. Для кожного виду рішень розробляють систему інформації, що орієнтує керівників у підготовці рішень, виборі кращого варіанта і реалізації прийнятого рішення.

Хоча практика прийняття різноманітних рішень нараховує тисячоліття, однак фундаментальна теорія рішень ще не склалася. Проблема прийняття ефективних рішень цікавила ще древньогрецьких філософів. Давньогрецький філософ Арістотель (384-322 pp. до н. е.) розробив учення про силогізм (грець. Syllo-gissmos. Наприклад; всі метали - електропровідники, мідь -метал, отже, мідь - електропровідник), обгрунтував твердження про те, що в процесі міркування не можна підмінювати один предмет думки іншим, одночасно визнавати два висловлювання, що виключають одне одного тощо.

Англійський філософ-матеріаліст Ф.Бекон (1561-1626 pp.) детально розробив метод дедукції і довів, що в процесі пізнання можна рухатись не лише від загального до часткового (як це робив Арістотель), а й від часткових міркувань до загальних висновків.

У формування теорій рішень чималий внесок зробив французький філософ і математик Р. Декарт (1596-1650 pp.), який сформулював відомі правила:

необхідність дотримуватись правила: маєш право і повноваження приймати рішення - зобов'язаний в ситуації, яка вимагає рішення, приймати його.

Однією з необхідних умов прийняття рішення є компетентність керівника у розглядуваних питаннях. Компетентність - одна з найважливіших вимог до менеджера будь-якого рівня. Менеджер повинен мати відповідну освіту, повинен знати техніку конкретного виробництва чи невиробничої сфери на її сучасному рівні. Залучення менеджером спеціалістів для підготовки рішень з питань, що вимагають глибоких знань, називають процесом запозичення компетенції. Передача частини своїх повноважень для прийняття рішень іншим менеджерам - делегування повноважень.

Зіткнувшись з непередбаченою проблемою, менеджер зобов'язаний прийняти рішення для її усунення, втілити його в життя та проконтролювати наслідки, саме процес прийняття рішень визначає дієвність і управління, ефективність долання труднощів, які виникають, розподілу ресурсів і досягнення організаційних цілей. Р. Дафт

Відповідальність показує, які санкції можна застосувати щодо менеджера в результаті прийняття хибного рішення.

 

 

2. Умови прийняття управлінських рішень.

Успішне прийняття рішень базуєтьсяна таких умовах:

*право;

*повноваження;

*обов’язковість ;

*компетентність;

*відповідальність;

Право прийняття рішень мають усі менеджери, але відповідні групи їх можуть приймати тільки конкретні рішення. Наприклад, загальні рішення можуть приймати тільки лінійні керівники.

Кожен може прийняти рішення,володіючи достатньою інформацією. Хороший менеджер приймає рішення і у разі її нестачі, ідеальний – діє і за відсутності інформації. Закони вихідних даних Спенсера

 

З правом прийняття рішень тісно зв’язані питання повноважень.

Повноваження – це границі, в межах яких той чи іншийкерівник має право приймати рішення. Наприклад, начальники цехів не можуть приймати рішення, які згідно з посадовими обов’язками може приймати тільки директор підприємства.

В правах і повноваженнях прийняття рішень не підкреслюється обов’язковість їх прийняття. Але в теорії прийняття рішень доказується необхідність дотримуватися правила:маєш право і повноваження приймати рішення – зобов’язаний в ситуації, яка вимагає рішення,приймати його.

Однією з необхідних умов прийняття рішення є компетентність керівника у розглядуваних питаннях. Компетентність – одна з найважливіших вимог до менеджера будь-якого рівня. Менеджер повинен мати відповідну освіту , повинен знати техніку конкретного виробництва чи невиробничої сфери на її сучасному рівні. Залучення менеджером спеціалістів для підготовки рішень з питань, що вимагають глибоких знань,називають процесом запозичення компетенції. Передача частин своїх повноважень для прийняття рішень іншим менеджерам - делегування повноважень.

Зіткнувшись з непередбаченою проблемою , менеджер зобов’язаний прийняти рішення для її усунення, втілити його в життя та контролювати наслідки. Саме процес прийняття рішень визначає діяльність і управління ,ефективне долання труднощів, які виникають ,розподілу ресурсів і досягнення організаційних цілей. Р .Дафт

Відповідальність показує , які санкції можна застосовувати щодо менеджера в результаті прийняття хибного рішення.




Переглядів: 344

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту | Технологія розробки рішень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.