МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||
У.Джек ДунканОдним з вихідних питань дослідження в теорії при йняття управлінських рішень є розробка класифікації рішень. В залежності від різних ознак рішення об'єднуються у такі групи.
За сферою охоплення: > загальні (стосуються всієї організації); > часткові (стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем). За часом дії: > стратегічні; > тактичні; > оперативні. За характером дій: > директивні; > нормативні; > методичні;> рекомендаційні; > дозволяючі. За напрямом впливу: >направлене на зовнішнє середовище (взаємовідносини з постачальниками, споживачами тощо); > направлене на внутрішню систему. За функціональними призначеннями: > планові; > організаційні; > регулюючі; > активізуючі; > контрольні. За характером і змістом: > творчі; > прийнятті за аналогією; > інтуїтивні (базуються на відчуттях менеджера у правильності вибору). За способом прийняття: > індивідуальні; > колективні. За рівнем прийняття: > на вищому рівні управління; У на середньому рівні управління; > на нижньому рівні управління. За ступенем повноти інформації: > прийняті в умовах визначеності; > прийняті в умовах невизначеності; > прийняті в умовах ризику. За методами підготовки: > креативні (творчі, оригінальні приймаються творчими особистостями); > евристичні (нові, пошукові, які приймаються з допомогою евристичних методів); > репродуктивні (відтворюючі, традиційні).
Встановлюючи інші ознаки, класифікацією рішень можна продовжити. Класифікація рішень у менеджменті дає можливість керівникам глибше зрозуміти зміст і значення своєї діяльності, раціональніше розподілити час на виконання окремих видів робіт. Для кожного виду рішень розробляють систему інформації, що орієнтує керівників у підготовці рішень, виборі кращого варіанта і реалізації прийнятого рішення. Хоча практика прийняття різноманітних рішень нараховує тисячоліття, однак фундаментальна теорія рішень ще не склалася. Проблема прийняття ефективних рішень цікавила ще древньогрецьких філософів. Давньогрецький філософ Арістотель (384-322 pp. до н. е.) розробив учення про силогізм (грець. Syllo-gissmos. Наприклад; всі метали - електропровідники, мідь -метал, отже, мідь - електропровідник), обгрунтував твердження про те, що в процесі міркування не можна підмінювати один предмет думки іншим, одночасно визнавати два висловлювання, що виключають одне одного тощо. Англійський філософ-матеріаліст Ф.Бекон (1561-1626 pp.) детально розробив метод дедукції і довів, що в процесі пізнання можна рухатись не лише від загального до часткового (як це робив Арістотель), а й від часткових міркувань до загальних висновків. У формування теорій рішень чималий внесок зробив французький філософ і математик Р. Декарт (1596-1650 pp.), який сформулював відомі правила: необхідність дотримуватись правила: маєш право і повноваження приймати рішення - зобов'язаний в ситуації, яка вимагає рішення, приймати його. Однією з необхідних умов прийняття рішення є компетентність керівника у розглядуваних питаннях. Компетентність - одна з найважливіших вимог до менеджера будь-якого рівня. Менеджер повинен мати відповідну освіту, повинен знати техніку конкретного виробництва чи невиробничої сфери на її сучасному рівні. Залучення менеджером спеціалістів для підготовки рішень з питань, що вимагають глибоких знань, називають процесом запозичення компетенції. Передача частини своїх повноважень для прийняття рішень іншим менеджерам - делегування повноважень.
Відповідальність показує, які санкції можна застосувати щодо менеджера в результаті прийняття хибного рішення.
2. Умови прийняття управлінських рішень. Успішне прийняття рішень базуєтьсяна таких умовах: *право; *повноваження; *обов’язковість ; *компетентність; *відповідальність; Право прийняття рішень мають усі менеджери, але відповідні групи їх можуть приймати тільки конкретні рішення. Наприклад, загальні рішення можуть приймати тільки лінійні керівники.
З правом прийняття рішень тісно зв’язані питання повноважень. Повноваження – це границі, в межах яких той чи іншийкерівник має право приймати рішення. Наприклад, начальники цехів не можуть приймати рішення, які згідно з посадовими обов’язками може приймати тільки директор підприємства. В правах і повноваженнях прийняття рішень не підкреслюється обов’язковість їх прийняття. Але в теорії прийняття рішень доказується необхідність дотримуватися правила:маєш право і повноваження приймати рішення – зобов’язаний в ситуації, яка вимагає рішення,приймати його. Однією з необхідних умов прийняття рішення є компетентність керівника у розглядуваних питаннях. Компетентність – одна з найважливіших вимог до менеджера будь-якого рівня. Менеджер повинен мати відповідну освіту , повинен знати техніку конкретного виробництва чи невиробничої сфери на її сучасному рівні. Залучення менеджером спеціалістів для підготовки рішень з питань, що вимагають глибоких знань,називають процесом запозичення компетенції. Передача частин своїх повноважень для прийняття рішень іншим менеджерам - делегування повноважень.
Відповідальність показує , які санкції можна застосовувати щодо менеджера в результаті прийняття хибного рішення.
|
|||||||||||
|