• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МЕТОДИ НАКЛАДАННЯ ПОВ'ЯЗОК

Пов'язка — це перев'язувальний матеріал, яким за­кривають рану. Процес накладання пов'язки на рану називають перев'язкою.

Накладаючи пов'язку, треба намагатися не завдати зайвого болю. Бинт тримають у правій руці й розкручують його, не відриваючи від пов'язки, яку підтримують лівою рукою. Бинтують зліва направо, кожним наступним обертом (туром) перекриваючи попередній наполовину. Пов'язку накладають не дуже туго (за винятком тих випадків, коли потрібна спеціальна туга пов'язка), щоб не порушити кровообігу, проте й не слабко, щоб не сповзала з рани.

Пакет перев'язувальний індивідуальний складається з двох ватно-марлевих подушечок розміром 32 х 17,5 см, бинта розміром 10 см х 7 м (Мал.1.). Одна подушечка пришита на кінці бинта, а друга вільно пересувається по ньому. Подушечки і бинт стерильні, в пергаментному папе­рі. Зовнішній чохол пакета виготовляється з прогумованої тканини. Така подвійна упаковка перев'язувального ма­теріалу забезпечує надійне збереження його стерильності.

Мал. 1. Пакет перев'язувальний індивідуальний:
а - розкриття зовнішнього чохла по надрізу; б - виймання внутрішньої упаковки; в - перев'язувальний матеріал у розгорнутому вигляді:
1 - кінедь бинта, 2 - подушечка нерухома, 3 - кольорові нит­ки,
4 - подушечка рухома, 5 - бинт, 6 - скочування бинта

У пакет вкладається шпилька. На чохлі написано правила користування пакетом. Накладаючи пов'язку, пакет беруть у ліву руку, правою рукою по лінії надрізу відкривають зовнішній чохол і виймають внутрішню упаковку. Ви­йнявши шпильку, знімають папір і розгортають перев'язу­вальний матеріал, не торкаючись руками внутрішньої поверхні подушечок, тобто тієї поверхні, що прикладати­меться до рани. Той, хто надає допомогу, може братися руками лише за прошиту кольоровими нитками поверхню подушечок. Подушечку прибинтовують, кінець бинта закріплюють шпилькою. При наскрізних ранах рухому подушечку пересувають по бинту на потрібну відстань, щоб закрити вхідний і вихідний отвори рани. Зовнішній чохол пакета, внутрішня поверхня якого стерильна, вико­ристовується для накладання герметичних пов'язок.

Бинт — це смужка марлі в скатаному вигляді. Скатана частина бинта називається головкою, вільний кінець — початком. Стерильні бинти герметично упаковані в пер­гаментний папір.

Серветки стерильні — це складені в декілька шарів чотирикутні шматки марлі, герметично упаковані в пер­гаментний папір (по 20 штук в упаковці). Розмір великих серветок — 70 х 68 см, маленьких — 68 х 35 см.

Пов'язки на голову, груди, плечові, ліктьові, колінні, гомілковостопні суглоби, на кисті й стопи, на промежину накладають косинкою. Якщо косинки не стерильні, то на поранену поверхню спочатку накладають стерильні бин­ти чи серветки і фіксують їх косинкою.

Якщо табельних перев'язувальних матеріалів недо­статньо чи немає зовсім, використовують підручні засоби. Особливо зручні економні пов'язки за Маштафаровим. Для них користуються шматками тканини (з простирад­ла, сорочки тощо) різної величини, надрізавши їх кінці для шворок. Спочатку на рану накладають стерильний бинт або серветку (якщо необхідно, то і вату), а потім шматком тканини зі шворками закріплюють пов'язку (мал. 2).

Мал. 2. Пов'язка за Маштафаровим

Переглядів: 1654