• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суб'єкти зобов'язань. Зміна осіб в зобов'язанні.

Суб'єктами зобов'язання є управомочена сторона (кредитор) та зобов'язана сторона (боржник). Ними можуть буди як фізичні, так і юридичні особи, у тому числі й юридичні особи публічного права

Зазвичай, у зо­бов'язанні є один кредитор і один боржник, але є й такі зобов'язання, у яких може бути декілька кредиторів та (або) боржників. У вказаних таких випадках йдеться про зобов'язання з множинністю суб'єкт­ного складу.

У зобов'язанні можлива зміна осіб,коли первинні учасники зобов'язання вибувають, а їх права і обов'язки переходять до інших суб'єктів.

Так, зокрема, кредиторв зобов'язанні може бути замінений іншою особою унаслідок:

1) передачі ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги – цесія);

2) правонаступництва;

3) виконань зобов'язання боржника його поручителем або заставодавцем;

4) виконання третьою особою зобов'язання боржника перед кредитором. Законом можуть бути встановлені інші випадки.

Заміна кредитора не допускається у випадках, встановлених договором або законом, наприклад, в зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора.

Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. В цьому випадку виконання боржником свого обов'язку первинному кредиторові вважається належного виконання зобов'язання.

До нового кредитора за загальним правилом переходять права первинного кредитора в зобов'язанні в об'ємі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Первинний кредитор в зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку. Виключенням є випадок, коли первинний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Що стосується боржника в зобов'язанні, то він може бути замінений іншою особою тільки за згодою кредитора. Дана заміна називається переведенняборгу.

3. Виконання зобов’язань.

Виконання зобов'язання- це здійснення передбачених зобов'язанням дій (наприклад, передача речей, сплата грошей і тому подібне), а у випадках, коли договірне зобов'язання направлене на те, що утримується від дій, його виконання відбувається у формі нездійснення таких дій (наприклад, охоронець не користується переданими йому на зберігання речами).

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, які зазвичай до них пред'являються.

Основними принципами виконання зобов'язань є:

1) реальність;

2) належне виконання;

3) взаємна співпраця;

4) економічність.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності.

Належність виконання зобов'язань означаєйого виконання:

1) належною особою;

2) належним чином з погляду предмету, місця, терміну і способу виконання.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань за загальним правилом не допускається.

Суб'єктом виконання зобов'язання,як правило, є сам боржник. Боржник зобов'язаний виконати свій борг, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не витікає з суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Частина 1 статті 528 Цивільного кодексу надає боржникові право передати виконання зобов'язання в повному об'ємі або частково третій особі. На кредитора за даним зобов'язанням покладається обов'язок прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Місце виконання зобов'язання– це місце, де боржник повинен зробити дії, складові зміст зобов'язання, а кредитор повинен прийняти запропоноване йому боржником належного виконання.

Питання про місце виконання зобов'язання повинне бути врегульовано в договорі. Якщо ж в договорі місце виконання зобов'язання не встановлене, діють правила, передбачені статтею 532 Цивільні кодекси, а саме:

1) по зобов'язаннях про передачу нерухомого майна местомом виконання зобов'язання є місце знаходження цього майна;

2) по зобов'язаннях про передачу товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення – місце здачі товару (майна) перевізникові;

3) по зобов'язаннях про передачу товару (майна), що виникає на підставі інших операцій – місце виготовлення або зберігання товару (майна),якщо це місце було відоме кредиторові на момент виконання зобов'язання;

4) по грошових зобов'язаннях – місце проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, – його місцезнаходження на момент виникнення зобов'язання;

5) по інших зобов'язаннях – місце проживання (місцезнаходження) боржника.

Строк (термін) виконання зобов'язанняможе бути встановлений як законом, так і договором. Окрім строку (терміну) виконання зобов'язання в цілому, можуть встановлюватися строки (терміни) виконання окремих зобов'язань (наприклад, етапи виконання робіт в договорі на проведення капітального ремонту).

Термін може встановлюватися шляхом вказівки на:

– точну календарну дату;

– відповідний період часу;

– настання в майбутньому певної події.

Якщо термін виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор може вимагати виконання у будь-який час. Боржник же повинен виконати таке зобов'язання в семиденний термінз дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не витікає із закону, акту цивільного законодавства або договору.

При виконання окремих видів зобов'язань законодавство допускає їх дострокове виконання. Наприклад, за договором прокату наймач може у будь-який час розірвати договір і повернути річ наймодателю. За загальним правилом боржник має право виконати своє зобов'язання до встановленого терміну, якщо інше не встановлене договором, актами цивільного законодавства або не випливає з суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Цивільний кодекс закріплює спеціальні правила про виконання грошових зобов'язань. Грошове зобов'язання повинне бути виконане в гривнах. Якщо в зобов'язанні визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнах, визначається по офіційному курсу відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором, законом або іншим нормативно-правовим актом.

Цивільний кодекс встановлює черговість погашення вимог кредиторіву разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання в повному об'ємі.

· в першу чергувідшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з отриманням виконання;

· у другу чергусплачуються відсотки і неустойка;

· у третю чергусплачується основна сума довга.

У разі збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням фізичній особі (наприклад, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров'я або смертю) пропорційно збільшується. Якщо в результаті виплат збільшеної суми зобов'язана сторона упускає вигоди, на отримання яких вона могла розраховувати при висновку договори, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний вирішенням суду.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати відсотки, якщо інше не буде встановлено договором між фізичними особами. Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У разі відсутності кредитора в місці виконання або його ухилення від ухвалення виконання, боржникові надається можливість здійснити виконання не безпосередньо кредиторові, а іншим чином, зокрема боржник за грошовим зобов'язанням або за зобов'язанням передати цінні папери має право внести їх до депозиту нотаріуса, про що останній повідомляє кредитору. Таким чином, внесення грошей або цінних паперів до депозиту нотаріальної контори або нотаріуса вважається виконанням зобов'язання.

Кредитор має право не приймати виконання зобов'язання частями, якщо інше не буде передбачено законом, договором або не витікає з суті зобов'язання, звичаїв ділового обороту.

Підтвердження виконання зобов'язання може бути оформлене на вимогу боржника розпискою про отримання часткового або повного виконання. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові, а у разі неможливості повернення такого боргового документа повинен вказати про це в своїй розписці. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

4.Поняття та способи забезпечення зобов’язань.

У сучасному цивільному праві розроблена ціла система засобів, призначених забезпечувати належе виконання зобов'язання боржником.

Способи забезпечення виконання зобов'язань передбачені статтею 546 Цивільного кодексу. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, заставою, завдатком, порукою, гарантією, притриманням. Законом або договором можуть бути встановлені також інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Переглядів: 2207