• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Снігові лавини

Повені

Гідросферині стихійні лиха

За даними ЮНЕСКО, від повеней у XX ст. загинуло 9 млн. осіб.

Недарма в народі кажуть, шо найстрашніші длялюдини — цевода івогонь. Повені завдають і вслп^г,^ ,.^.^.._... країнах до 50% 'їх національного прибутку. Тільки за рік збитки у всьо­му світі становлять мільярди доларів. Збитки від повеней зростають. Суттєвим фактором, який сприяє зростаннню збитків від повеней, є техногенний вплив на природне середовище. Йдеться, передусім, про вирубку лісів. Після рубок інфільтраційні властивості грунту знижу­ються в 3,5 рази, а інтенсивність його змиву збільшується в 15 разів. У тропічних лісах суцільні рубки призводять до збільшення стоку в 2—2,5 рази. Кількість повеней зростає також зі збільшенням кількості міст.

Повінь— це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рів­ня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним та­ненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо.

Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.

Значні, до катастрофічних, повені відбуваються на морських узбережжях, в тому числі і в помірних широтах. Зазвичай вони пов'язані з циклонами, штормовими вітрами, рідше - з вулканічною діяльністю та землетрусами (цу­намі). Найчастіше затоплення узбережжя спостерігається в країнах північно-західної Європи (Англія, Бельгія, Голландія, Німеччина). Руйнування спричи­нені не тільки морськими хвилями, які сягають 3-4 і більше метрів заввишки, але й значними повенями, пов'язаними з виходом рік з берегів. Території за­топлення досягають декількох десятків кілометрів завширшки й сотень завдовж­ки. Під час повені 1962 р. на узбережжі поблизу міста Гамбург (Німеччина) води проникли до 100 км вглибину країни. При цьому загинуло 540 осіб.

Значного лиха завдають людству цунамі — велетенські хвилі, які виклика­ють підводні землетруси. Висота цих хвиль досягає 20 м. Хвилі все знищують на своєму шляху й затоплюють великі території. До небезпечних районів, які потерпають від цунамі, належать Японія, Філіппіни, острови Індонезії (узбе­режжя островів Ява, Суматра).

Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на біль­шості великих річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Прип'ять, Західний Буг, Тиса та інші. Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих райо­нах повені формуються за рахунок зливових опадів.

Катастрофічний паводок наприкінці 1988 та впродовж 1999 р. в Закарпатті

за своїми наслідками, жертвами і залученням сил став найбільшою після Чорно­биля надзвичайною ситуацією. Буквально за 12 год. у 269 населених пунктах було зруйновано 2695 житлових будинків, понад 12 тис. — серйозно пошкоджено. 10680 осіб опинилися просто неба. Значних руйнувань зазнали водозахисні споруди, водопровідне і каналізаційне господарство, мости, автошляхи, енер­гетичні лінії і зв'язок, відчутливих втрат зазнав агропромисловий комплекс.

Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при силь­них вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів. Ці повені небезпечні передусім своєю раптовістю, інтенсив­ністю, висотою хвилі та високим підйомом води.

Наслідки повеней:

❒ затоплення шаром води значної площі землі;

❒ ушкодження та руйнування будівель та споруд;

❒ ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;

❒ руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

❒ загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

❒ вимивання родючого шару ґрунту;

❒ псування та нищення сировини, палива, продуктів харчуван­ня, добрив тощо;

❒ загроза інфекційних захворювань (епідемії);

❒ погіршення якості питної води;

❒ загибель людей.

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені набага­то легше, ніж передбачити момент її початку. Точність прогнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість та інтен­сивність опадів, рівні води в річці, запаси води в сніговому покрові, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо.

Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний прогноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декіль­кох діб та більше.

Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшенні максималь­них витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісо­захисних смуг, оранка ґрунту поперек схилу, збереження узбережних смут рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб — влаштування дамб. Для ліквідації небезпеки утворення заторів про­водиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руй­нування криги вибухами за 10—15 днів до початку льодоходу.

Ще один досить важливий шлях регулювання стоку й запобігання повеней — ландшафтно-меліоративні заходи.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені:

❒ отримавши попередження про затоплення, необхідно термі­ново вийти в безпечне місце — на височину (попередньо відключив­ши воду, газ, електроприлади);

❒ якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в безпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища), дахи будівель;

❒ для того щоб залишити місця затоплення, можна скористати­ся човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді (колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

❒ коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу засобами й чека­ти допомоги.

Снігові лавини виникають так само, як і інші зсувні зміщення.

Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас вздовж схилу.

Лавина — це швидкий раптовий рух снігу та (або) льоду вниз стрімкими схилами гір.

Великі лавини виникають на схилах 25-60° через перевантаження схилу після значного випадіння снігу, частіше підчас відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення.

В історії людства відомо багато лавинних катастроф. В Альпах відома страш­на трагедія, яка сталася під час першої світової війни. На австро-італійському фронті, який проходив засніженими гірськими перевалами, стихія забрала жит­тя близько 10 тис. солдат. Найбільш лавинонебезпечною країною вважається Швейцарія, де протягом року сходить приблизно до 10 тис. лавин. На території України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Криму.

Читайте також:

1. Венеди, анти, склавини
2. Венеди, анти, склавини
3. Дії населення після сходження селевого потоку та снігової лавини.
4. Дії населення при загрозі селю, лавини.
5. Дії населення у разі сходження снігової лавини.
6. Лавини, обвали, осипи, зсуви, розсипи, курум

Переглядів: 1341