Пожежопопередження

Види вибухозахисту

d -вибухонепрониклива оболонка, яка витримує тиск вибуху і перешкоджає розповсюдженню вибуху через нещільності або отвори електрообладнання;

i - іскробезпечний електричний ланцюг, джерело займання не здатне запалити зовнішнє горюче середовище;

e -електрообладнання не має частин які іскрять;

o- масляне заповнення оболонки, елементи які іскрять занурені в масло, що виключає контакт між ними і вибухонебезпечними сумішами;

q - кварцеве заповнення оболонки;

s - спеціальний вид захисту, в основі захисту використані принципи відмінні від вищенаведених:

n заливка епоксидною смолою струмоведучих частин;

n підпір повітря до закритих оболонок, продувка інертом;

p - продування оболонки або заповнення її під надлишковим тиском повітрям чи інертом.

Все вибухозахищене обладнання поділяють на групи:

n для підземних робіт;

n для внутрішніх і зовнішніх установок за ГОСТом.

При цьому в залежності від величини зазору електрообладнання типу dіq поділяють на групи:

IIА - зазор >0,9 мм

IIB -зазор 0,9¼0,5

IIC -зазор< 0,5 мм

За ПУЕ в пожежонебезпечних зонах використовується електрообладнання закритого типу. Апаратура управління і захисту, світильники рекомендують застосовувати в пиленепроникному виконанні. Електропроводка повинна мати надійну ізоляцію.

У вибухонебезпечних зонах та в зовнішніх установках використовують вибухозахищене обладнання виготовлене згідно ГОСТ 12.2.020-76

Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів В-І, В-ІІ необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних приміщеннях мають прокладатися у металевих трубах. Можна використовувати броньований кабель. Світильники для класів В-І, В-ІІ, В – ІІ а мають бути вибухозахищені.

Система попередження пожеж включає два основних напрямки: запобігання формування горючого середовища і виникненню в цьому середовищі (чи внесенню в нього) джерела запалювання.

Запобігання формування горючого середовища досягається:

· застосуванням герметичного виробничого устаткування;

· максимальна заміна в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів на негорючі;

· обмеження кількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням;

· ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища;

· організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах;

· застосуванням робочої та аварійної вентиляції;

· відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця;

· використанням інгібуючих та флегматизуючих добавок,

Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання досягається:

· використанням устаткування та пристроїв, при роботі котрих не виникає джерел запалювання; використання електроустаткування, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон, групі і категорії вибухонебезпечної суміші;

· обмеження щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів;

· використання устаткування, що задовільняє вимогам електростатичної електробезпеки; улаштуванням блискавкозахисту;

· організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання;

· заземлення устаткування, видовжених металоконструкцій;

· використання при роботі з ЛЗР інструментів, що виключають іскроутворення; ліквідацію умов для спалахування речовин і матеріалів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Процес горіння і вибуху	\|	Відповідно до категорії будинків визначаються вимоги до конструктивних та планувальних рішень будинків, приміщень та споруд, їх вогнестійкості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.