МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ПечінкаПечінка(hepar) — це найбільша залоза організму (у дорослої людини її маса становить близько 1,5—2 кг). Вона розташована в черевній порожнині, займає праву підреброву ділянку, частково надчеревну та ліву підреброву ділянки. Печінка має дві поверхні та два краї: • діафрагмову поверхню, яка прилягає до діафрагми; • вісцеральну (нутрощеву) поверхню, на якій виділяють втиснення від органів, до яких вона прилягає; • нижній край, гострий, який відділяє одну поверхню від другої і спрямований вперед і вниз; • верхньозадній край, тупий, його іноді розглядають як задню поверхню печінки. Діафрагмова поверхня завдяки серпоподібній зв'язці поділяється на більшу, праву, та меншу, ліву, частки. На вісцеральній поверхні є дві поздовжні (права та ліва) і одна поперечна борозни, вони поділяють знизу печінку на чотири частки: праву, ліву, квадратну і хвостату. Поперечна борозна має назву воріт печінки. У ворота печінки входять власна печінкова артерія й ворітна вена, нерви, а виходять -спільна печінкова протока, лімфатичні судини. Передній відділ правої поздовжньої борозни називається ямкою жовчного міхура, а задній — борозною нижньої порожнистої вени, у них лежать однойменні органи. Передній відділ лівої поздовжньої борозни називається щілиною круглої зв'язки, а задній — щілиною венозної зв'язки, у них знаходяться відповідні зв'язки. Очеревина вкриває більшу частину печінки. Невкритою залишається тільки задня частина печінки, яка зрощена з діафрагмою, а також вісцеральні ділянки, до яких прилягає жовчний міхур та нижня порожниста вена. Тому печінку відносять до мезоперитонеальних органів, тобто органів, які вкриті очеревиною з трьох боків. Під серозною оболонкою міститься тонка фіброзна оболонка (глісонова капсула), яка щільно прилягає до паренхіми і в ділянці воріт печінки разом із судинами проникає в паренхіму, де утворює сполучнотканинні прошарки між часточками печінки, які побудовані з печінкових балок та часточкових синусоїдних гемокапілярів. Печінкові балки, як і розташовані між ними капіляри, йдуть у радіальному напрямку — від периферії до центру часточки, де міститься центральна вена. У стінці капілярів є численні зірчасті макрофаги (клітини Купфера), завдяки яким печінка здатна знешкоджувати мікроорганізми та інші сторонні часточки. Печінкові клітини, або гепатоцити, становлять 60% усіх клітинних елементів печінки і беруть участь у реалізації майже всіх її функцій. Печінкові балки складаються з двох рядів гепатоцитів, між якими розташовані жовчні капіляри, вони не мають власної стінки, їхня стінка утворена поверхнею двох сусідніх клітин печінки. При захворюваннях, пов'язаних з ушкодженням і загибеллю частини печінкових клітин, жовч надходить у кровоносні капіляри, розноситься кров'ю по всьому організму і забарвлює тканини у жовтий колір — виникає жовтяниця. Отже, жовчні капіляри розташовані всередині печінкових балок, а кровоносні капіляри проходять між балками; кров тече від периферії до центру, а жовч — у зворотному напрямку, тобто від центру до периферії. Вищеописана будова структурно-функціональної одиниці печінки є класичною. Останнім часом з'явились інші наукові уявлення про структурно-функціональну одиницю печінки. На відміну від класичних, ці одиниці мають назви портальної печінкової часточки та печінкових ацинусів. Портальна часточка — це частина печінкової паренхіми, що має форму трикутника. В її центрі розташовується тріада (портальний тракт) судин, а в кутах — центральні вени трьох сусідніх класичних часточок. Печінковий ацинус має форму ромба, у тупих кутах якого розташовані портальні тракти, а в гострих — центральні вени двох сусідніх класичних часточок. В ацинусі, як і в портальній часточці, кров тече від центру до периферії.
|
||||||||
|