• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Попит та його детермінанти. Закон попиту. Цінова еластичність попиту.

Тема 2.2. Попит і пропозиція в ринковому механізмі. Взаємодія попиту і пропозиції.

План.

1. Попит та його детермінанти. Закон попиту. Цінова еластичність попиту.

2. Пропозиція та фактори, що її визначають. Закон пропозиції. Цінова еластичність пропозиції.

3. Взаємодія попиту та пропозиції: ринкова рівновага.

4. Виникнення надлишку та дефіциту на ринку.

Основними елементами ринкового механізму саморегулювання є вільні ринкові ціни, що складаються в результаті взаємодії попиту і пропозиції на основі конкуренції.

Отже, ціни, попит, пропозиція і конкуренція є основними ланками ринкового механізму саморегулювання економіки. На боці попиту знаходяться покупці, а на боці пропозиції – виробники (продавці) товарів та послуг. Вільна ринкова ціна виступає як економічний механізм координації і узгодження економічних інтересів як покупців, так і продавців і визначає їх економічну поведінку на ринку.

Механізм ринкового ціноутворення розкриває теорія попиту і пропозиції.

Попит (demand), як економічна категорія – це представлена на ринку потреба в товарах та послугах, забезпечена грошима покупців. Це кількість товарів, яку покупці бажають і можуть придбати в даний момент при певному рівні цін.

Графічно попит відображає залежність між ціною та величиною попиту. Величина попиту - та максимальна кількість товару, яку погоджуються придбати споживачі за певною ціною при певних умовах за одиницю часу.

Ціна попиту - це та найвища ціна, яку згодні заплатити споживачі за ту чи іншу кількість товарів. Залежність величини попиту від факторів, що його визначають, називається функцією попиту. Перш за все величина попиту на товар визначається його ціною.

За інших рівних умов величина попиту на товар більша, чим нижча його ціна (і навпаки). Ця залежність називається законом попиту.

Функція попиту від ціни може задаватись трьома способами:

1. Табличним;

2. Графічним;

3. Аналітичним.

Як приклад розглянемо таку залежність і задамо її табличним способом (таблиця 2.2.1) та побудувавши графік (рисунок 2.2.1.).

Таблиця 2.2.1.

Дані для побудови графіку попиту (D)

Рис. 2.2.1. Графік попиту

Аналітичним способом лінійна функція попиту може бути записана наступним чином:

Qd=a,b х P,

де Р - ціна за одиницю товару,

Qd - величина попиту на товар,

a,b- константи.

Зворотний зв'язок між ціною попиту та величиною попиту можна пояснити через аналіз таких факторів:

1. Ціна є своєрідним бар'єром, який заважає споживачам купувати товар у необмеженій кількості. Зростання висоти цього бар'єру знижує можливість і бажання купувати даний товар.

2. Закон спадної граничної корисності, який описує цю ситуацію, твердить, що всі наступні одиниці даного товару приносять споживачеві меншу корисність. Отже кожну наступну одиницю товару (збільшуючи величину попиту) споживачі погодяться купувати при умові, що ціна товару зменшуватиметься.

3. На більш високому рівні закон попиту можна пояснити ефектами доходу та заміщення. Ефект доходу говорить про те, що при нижчій ціні людина може купити більше даного товару, не зменшуючи при цьому закупки інших необхідних продуктів. Тобто наслідки від зниження ціни можна порівняти із наслідками від підвищення рівня доходів. Ефект заміщення виражається у тому, що із зниженням ціни у споживачів з'являється бажання придбати дешевші товари замість аналогічних дорожчих. Наприклад, при зниженні цін на яловичину багато споживачів захочуть замінити нею більш дорожчу свинину, покупка якої не виглядає тепер такою привабливою.

Усі товари, які ми споживаємо, можна розділити на три групи: товари низької якості, нормальні та високої якості. Трапляються ситуації, коли при зростанні цін попит на один із видів товару теж збільшується або навпаки. Тобто порушується закон попиту. Це стосується зокрема малоцінних або низькоякісних товарів (маргарин, низькоякісні цигарки, крупи, картопля тощо).

Якщо такий товар має значну частку у структурі споживання, то зростання цін на нього призводить до підвищення величини попиту на нього. Ця ситуація називається ефектом Гіффена, а сам товар - товаром Гіффена, за іменем англійського економіста Френсиса Гіффена (1837 - 1910). Вважають, що Гіффен описав цей товар, коли спостерігав, як бідні сім'ї робітників збільшують споживання картоплі, незважаючи на те, що ціна на неї зросла. Крива попиту в такому разі має позитивний нахил.

"Ефект Веблена", або "снобістський ефект" (за іменем американського вченого Торстейна Веблена). Підвищення цін на товари, які є засобом вкладення грошей (золото, коштовності, антикваріат), призводить до підвищення величини попиту на них. На престижні коштовні товари (хутряні вироби, одяг від відомих кутюр'є, дуже дорогі машини тощо) попит може впасти, якщо ціни на них зменшаться, тоді як багатий покупець купує ці товари передусім через престижні міркування, щоб продемонструвати оточуючим свій рівень доходу, власну елітність. Покупці не схильні скорочувати покупки за збільшення ціни, якщо очікують найближчим часом нового зростання цін, тобто в разі ажіотажного попиту.

Цінова еластичність попиту.

Еластичність попиту відображає те, в якій мірі із зміною ціни змінюється величина попиту. Якщо Е - коефіцієнт еластичності, то:

Еd>1, якщо із зміною ціни на 1% величина попиту змінюється більше ніж на 1%.

Еd<1, попит на товар нееластичний, якщо із зміною ціни на 1% величина попиту змінилась менше ніж на 1%.

Еd=1 - одинична еластичність, коли із зміною ціни на 1% величина попиту змінилась на 1%.

Загальна формула для визначення коефіцієнту еластичності буде такою:

Ed = ∆Q% / ∆Р% ,

де Еd - значення коефіцієнта еластичності;

∆Q - зміна величини попиту у відсотках;

∆Р - зміна ціни у відсотках.

Зазначимо, що економісти домовились виражати коефіцієнт еластичності завжди додатнім числом, тобто нас цікавить його абсолютна величина, хоча насправді це число завжди від'ємне, оскільки закон попиту являє собою обернену залежність між ціною та величиною попиту.

Причини, які визначають цінову еластичність попиту, можна виділити наступні:

І. Замінність товарів для споживачів. Чим вищий ступінь замінності товару або послуги для споживача, тим попит на товар або послугу еластичніший.

2. Багатофункціональність товару робить його еластичнішим.

3. Нагальність потреби робить попит на товар в більшій мірі нееластичним.

4. Частка витрат на даний товар у бюджеті споживача. Чим ця частка вища, тим вища еластичність попиту на даний товар. Якщо покупець витрачає незначну частку свого бюджету, то зміна цін на даний товар мало впливає на величину попиту.

5. Термін часу - з часом попит на товари стає еластичнішим.

Взаємозв'язок цінової еластичності попиту та виручки від реалізації.

Дохід залежить від ціни і кількості реалізованої продукції.

ТR = Р х Q,

де ТR - виручка від реалізації,

Р - ціна за одиницю продукції,

Q – кількість реалізованої продукції.

Але величина попиту зменшується при збільшенні ціни. Тому дуже важливими для продавця є питання: до якої величини можна збільшувати ціну, щоб не зменшився доход внаслідок втрати частини споживчого попиту? Саме це можна визначити через зв'язок еластичності попиту та виручки від реалізації. Якщо попит на товар нееластичний, а ціна на нього зростає, то при цьому виручка від реалізації (ТR) зросте і навпаки.

Р ↑; ТR↑

нееластичний попит,

P ↓; ТR↓

де Р - ціна товару,

ТR - виручка від реалізації.

Якщо попит на товар еластичний, а ціна на нього зростає, то при цьому виручка від реалізації (ТR) зменшиться, і навпаки.

Р ↑; ТR↓

P ↓; ТR↑ еластичний попит.

Читайте також:

1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. IV. Закони ідеальних газів.
4. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
5. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
6. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
7. Аграрні закони України
8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
10. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
12. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.

Переглядів: 1636