Компаратор

Компаратори - інструменти програмування, які дозволяють порівнювати дві програми, файли, масиви даних для визначення схожості і відмінностей. Компаратори чітко показують різницю між реальним і очікуваним виводом. Порівняння зображень може бути корисне для тестування інтерфейсу, зокрема, графічного.

Ринок пропонує широку різноманітність компараторів, вживаних на різних етапах розробки ПЗ. Наприклад, доступна допомога в плануванні тестування, управлінні даними, що вводяться, автоматичного створення звітів і статистики надійності.

11. Статичні тести

Статичний тест - аналіз коду без його виконання. Технікою виконання можуть бути перевірка коректності або неформальні методи.

Перевірки коректності непрактичні для реальних програм і, більшою мірою, виведені вченими в комп'ютерній техніці. Їх застосування до сучасних великих програм не має сенсу, хоч Academia все ще наполягає на розробці цих методів.

Неформальні статичні методи складаються з трасування програми програмістом і знаходження помилок.

Неформальні тести недооцінюють, хоча вони можуть бути дуже ефективними.

Типові помилки, виявлені статичними тестами

Типовими помилками, які виявляються статичними тестами, є:

· неініціалізовані змінні,

· порівняння змінних з плаваючою крапкою,

· адреси, що перевищують межі,

· помилки з вказівниками,

· помилки в умовних командах,

· нескінченні цикли,

· помилки в межах (наприклад > чим =),

· неправильне використання круглих дужок,

· неправильне використання даних.

Стратегія неформальних тестів:

Неформальні статичні тести зазвичай проводяться програмістом, який написав модуль. Програміст аналізує код. Якщо все гаразд, його аналізує досвідчений програміст. Якщо той знайде помилки - програма повертається програмістові. Якщо модуль складний - його перевіряє декілька досвідчених програмістів.

12. Підрахунок кількості помилок

Помилки в програмі не обов'язково роблять її ненадійною. Проте, оцінка помилок дуже важлива, оскільки вона визначає вартість підтримки. Компанії, що продають продукт одному або декільком клієнтам, використовують оцінювання.

Вартість підтримки обчислюється з кількості помилок, їх середньому коефіцієнті виявлення, грунтуючись на попередніх проектах.

Метод сіяння помилок

Метод полягає у введенні в програму помилок, схожих з тими, що вже існують. Виявлення проводить інша група програмістів.

Нехай:N – кількість посіяних помилок,
M - загальна кількість виявлених помилок,
X - кількість виявлених помилок з числа посіяних.

Ми можемо підрахувати очікуване число помилок перед тестуванням:

(M-X)*N/X

Очікуване число помилок після їх виправлення буде таким:

(M-X)*(N/X-1)

Оцінка може бути помилковою якщо посіяні помилки сильно відрізнятимуться від справжніх. Метод також дозволяє тестувати самого себе. Дуже мале значення X/N означає необхідність виправлення методу.

Тестування системі

Тестування всієї системи може відбуватися двома способами: згори вниз і знизу вгору.

Тестування знизу вгору відбувається шляхом тестування, в першу чергу, конкретних модулів, після чого відбувається їх злиття і тестування великих модулів, аж до найвищого рівня. Застосування підходу не завжди можливо через взаємозв'язки модулів. Можуть використовуватися модулі-заглушки.

Тестування згори вниз починається з перевірки найвищого рівня. Модулі нижчих рівнів замінюються заглушками. Протестовані модулі високого рівня інтегруються з нижчими, після чого процес продовжується. Це відбувається до тих пір, поки система не буде повністю зібрана таким чином.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тестування програм з циклами	\|	Дерево несправностей

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.