Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






За І. Г. Серебряковим.

Еколого-морфологічна класифікація життєвий форм

ІІІ

В основу класифікації, розробленої І. Г. Серебряковим, покладені форма росту і тривалість життя вегетативних органів. Згідно з цією класифікацією розрізняють чотири відділи життєвих форм покритонасінних: деревні рослици; напівдеревні рослини; наземні трави; водяні трави.

У дерев стовбур живе від кількох десятків до кількох сотень і навіть тисяч років. При зрубуванні чи пошкодженні основного сдовбура сплячі бруньки дають нові стовбури (пневу порість).

Чагарники, кущіспочатку теж ростуть як дерево, але вже з третього-десятого років життя зі сплячих бруньок утворюють нові стебла — скелетні осі. Ці осі живуть, зокрема, в малини два роки, в бузку і жовтої акації — 60 років, поступово змінюючи одна одну, а в середньому вік цих осей становить 10-40 років.

Чагарнички,кущики - це мініатюрні (заввишки не більше 50 см) чагарники з тим же характером росту скелетних осей, однак тривалість життя окремих осей не перевищує 5-10 років. Чагарнички поширені в тундрі, тайзі, на сфагнових болотах. Це представники родини вересових: верес, журавлина, брусниця.

У иапівдеревних рослин щороку відмирає велика частина пагонової системи (до 3/4 і більше від загальної висоти пагонів). На дерев'янистій надземній системі, що залишається, розміщуються бруньки відновлення.

Напівчагарники, півкущі характерні для пустель і ^напівпустель. Деякі з них досягають висоти 2-3 м. Сюди належать: джузгун, солянка деревовидна, ефедра хвощевидна. Формуються такі рослини за принципом чагарників, але вік їх скелетних осей короткий і не перевищує 2-8 років.

Напівчагарнички, півкущики- це низькорослі напівчагарники. У них взимку: зберігаються, як і у напівчагарників, здерев'янілі основи надземних пагонів з бруньками. Це види полину, чебрецю, астрагалу, лаванди. Деякі з напівчагарничків у суворих умовах високогір'я набувають подушковидну форму.

У трав'янистих рослин надземні пагони живуть здебільшого один вегетаційний період й після цвітіння і плодоношення відмирають повністю; лише щільно притиснуті до грунту надземні пагони деяких багаторічників можуть жити кілька років. За системою І. ,Г- Серебрякова наземні трав'янисті рослини поділяються на монокарпіки та полікарпіки. До монокарпіківвідносяться однорічники (терофіти). тобто рослини, які плодоносять лише один раз протягом життя. Особливо короткий життєвий цикл в ефемерів, які закінчують вегетацію і дають насіння протягом кількох тижнів. У пустелях є ефемерові луки. В помірних широтах ростуть такі ефемери, як веснянка весняна, мишачий хвіст малий тощо.

Більшість багаторічних трав — полікарпіки,тобто рослини, які цвітуть і плодоносять багато років. Проте серед багаторічників є й монокарпіки, які кілька років ростуть у вигляді розетки, зацвітають, а після плодоношення відмирають. Це кмин, дягель лікарський з нашої флори, агави з Мексики.

Багаторічні полікарпікн класифікують за підземними багаторічними органами на такі життєві форми:

1. Стрижнекореневі (каудексові):конюшина гірська, полин звичайний

2. Китицекореневі:жовтень їдкий', подорожник. Головний корінь у таких рослин відсутній, а товсті додаткові корені розміщені на вкороченій підземній частині осі.

3. Короткокореневищні:півники, купина тощо. Міжвузля в них короткі (їхня довжина не перевищує діаметра кореневища). Вік кореневища, наприклад, купини може досягати 20 років.

4. Довгокореневищні:пирій повзучий, осока колхідська тощо. Кореневища різного віку, мають довгі міжвузля.

5. Дернинні:ковила, костриця, тимофіївка тощо. Це переважно злаки та осоки, нещільно- та щільно дернисті. ,.

6. Бульбові:ряст, зозулинці, цикламен тощо. В цих рослин утворюються бульби різного походження - кореневі, пагонові, стеблові.

7. Цибулинні:тюльпан, цибуля, лілія тощо.

8. Наземно-повзучі і наземно-столонні:розхідник, вербозілля лучне, костяниця.

Серед життєвих форм виділяють вегетативно нерухливі рослини і вегетативно рухливі. Перші нездатні активно захоплювати нові площі, пересуватися з місця на місце і вегетативно розмножуватись. До цієї групи належать стрижнекореневі, китицекореневі, дернинні, цибулинні, частково короткокореневищні і бульбові рослини. До вегетативно рухливих з протилежною характеристикою включають довгокореневищні. наземно-повзучі, наземно-столонні, частково короткокореневищні і бульбові рослини.




Переглядів: 2391

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 8: Життєві форми рослин. | Психотерапія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.