Стек NetBIOS/SMB

Стек IPX/SPX

Цей стек є оригінальним стеком протоколів фірми Novell, розробленим для мережевої операційної системи NetWare ще в початку 80-х років. Протоколи мережевого і сеансового рівнів Internetwork Packet Exchange (IPX) і Sequenced Packet Exchange (SPX), які дали назву стечу, є прямою адаптацією протоколів XNS фірми Xerox, поширених в набагато меншому ступені, чим стек IPX/SPX. Популярність стека IPX/SPX безпосередньо пов'язана з операційною системою Novell NetWare, яка ще зберігає світове лідерство по числу встановлених систем, хоча останнім часом її популярність дещо знизилася і по темпах зростання вона відстає від Microsoft Windows NT.

Багато особливостей стека IPX/SPX обумовлено орієнтацією ранніх версій ОС NetWare (до версії 4.0) на роботу в локальних мережах невеликих розмірів, що складаються з персональних комп'ютерів з скромними ресурсами. Зрозуміло, що для таких комп'ютерів компанії Novell потрібні були протоколи, на реалізацію яких була б потрібна мінімальна кількість оперативної пам'яті (обмеженою в IBM-совместимых комп'ютерах під управлінням MS-DOS об'ємом 640 Кбайт) і які б швидко працювали на процесорах невеликої обчислювальної потужності. В результаті протоколи стека IPX/SPX до недавнього часу добре працювали в локальних мережах і не дуже - у великих корпоративних мережах, оскільки вони дуже перенавантажували повільні глобальні зв'язки широкомовними пакетами, які інтенсивно використовуються декількома протоколами цього стека (наприклад, для встановлення зв'язку між клієнтами і серверами). Це обставина, а також той факт, що стек IPX/SPX є власністю фірми Novell і на його реалізацію потрібно отримувати ліцензію (тобто відкриті специфікації не підтримувалися), довгий час обмежували поширеність його тільки мережами NetWare. Проте з моменту випуску версії NetWare 4.0 Novell внесла і продовжує вносити до своїх протоколів серйозні зміни, направлені на їх адаптацію для роботи в корпоративних мережах. Зараз стек IPX/SPX реалізований не тільки в NetWare, але і в декількох інших популярних мережевих ОС, наприклад SCO UNIX, Sun Solaris, Microsoft Windows NT.

Цей стек широко використовується в продуктах компаній IBM і Microsoft. На фізичному і канальному рівнях цього стека використовуються всі найбільш поширені протоколи Ethernet, Token Ring, FDDI та інші. На верхніх рівнях працюють протоколи NETBEUI і SMB.

Протокол NETBIOS (Network Basic Input/Output System) з'явився в 1984 році як мережеве розширення стандартних функцій базової системи введення/виводу (BIOS) IBM РС для мережевої програми РС Network фірми IBM. Надалі цей протокол був замінений так званим протоколом розширеного призначеного для користувача інтерфейсу NETBEUI - NETBIOS Extended User Interface. Для забезпечення сумісності додатків як інтерфейс до протоколу NETBEUI був збережений інтерфейс NETBIOS. Протокол NETBEUI розроблявся як ефективний протокол, споживаючий трохи ресурсів і призначений для мереж, що налічують не більше 200 робочих станцій. Цей протокол містить багато корисних мережевих функцій, які можна віднести до мережевого, транспортного і сеансового рівнів моделі OSI, проте з його допомогою неможлива маршрутизація пакетів. Це обмежує застосування протоколу NETBEUI локальними мережами, не розділеними на підмережі, і робить неможливим його використання в складених мережах. Деякі обмеження NETBEUI знімаються реалізацією цього протоколу NBF (NETBEUI Frame), яка включена в операційну систему Microsoft Windows NT.

Протокол SMB (Server Message Block) виконує функції сеансового, представницького і прикладного рівнів. На основі SMB реалізується файлова служба, а також служби друку і передачі повідомлень між додатками.

Стеки протоколів SNA фірми IBM, DECnet корпорації Digital Equipment і AppleTalk/AFP фірми Apple застосовуються в основному в операційних системах і мережевому устаткуванні цих фірм.

У таблиці 1 показана відповідність деяких, найбільш популярних протоколів рівням моделі OSI. Часто це відповідність вельми умовно, оскільки модель OSI - це тільки керівництво до дії, причому достатньо загальне, а конкретні протоколи розроблялися для вирішення специфічних завдань, причому багато хто з них з'явився до розробки моделі OSI. В більшості випадків розробники стеків віддавали перевагу швидкості роботи мережі в збиток модульності - жоден стек, окрім стека OSI, не розбитий на сім рівнів. Найчастіше в стеку явно виділяються 3-4 рівні: рівень мережевих адаптерів, в якому реалізуються протоколи фізичного і канального рівнів, мережевий рівень, транспортний рівень і рівень служб, що вбирає в себе функції сеансового, представницького і прикладного рівнів.

Таблиця 1

Модель OSI	IBM/Microsoft	TCP/IP		Novell		Стек OSI
Прикладний	SMB	Telnet, FTP, SNMP, SMTP, WWW		NCP, SAP		X.400 X.500 FTAM
Представницький			Представницький протокол OSI
Сеансовий	NETBIOS	TCP			Сеансовий протокол OSI
Транспортний		SPX		Транспортний протокол OSI
Мережевий	IP, RIP, OSPF	IPX, RIP, NLSP		ES-ES, IS-IS
Канальний	802.3 (Ethernet), 802.5 (Token Ring), FDDI, Fast Ethernet, SLIP, 100VG-AnyLAN, X.25, АТМ, LAP-B, LAP-D, PPP
Фізичний	Коаксиал, екранована і неекранована витаючи пара, оптоволокно, радіохвилі

Читайте також:

Стек NetBIOS/SMB

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стек TCP/IP	\|	Рівень міжмережевої взаємодії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.