Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Древні коливні рухи

Вивчення древніх коливних рухів земної кори на значних територіях свідчить про те, що серед них можуть бути виділені дві основні відміни:

- загальні коливання – виражені у одночасному піднятті або опусканні великих територій, що охоплюють цілі континенти або їх значні частини;

- хвилеві, або брилево-хвильові коливні рухи – проявляються у тривалому розвитку підняттів і прогинів округлої або видовженої форми, що характеризуються шириною від десятків до сотень (у деяких випадках до тисяч) кілометрів.

Загальні коливання проявляються в процесах трансгресії і регресії морів, в змінах масштабів площ, в межах яких відбувалися процеси накопичення і розмивання осадків. Такі зміни відображаються в характері і розміщенні фацій осадконакопичення, також в перервах осадконакопичення.

Прикладом загальних коливань може бути опусканням всієї Східно-Європейської платформи в середньому девоні, коли після тривалого континентального періоду платформа зазнала широкої морської трансгресії, або великим за площею підняттям всієї платформи і її осушенням в кінці палеозою – на початку мезозою. Всі ці загальні коливання охоплювали не тільки Східно-Європейську платформу, але і значні площі Євразійського континенту.

Хвилеві коливні рухи закарбовуються у першу чергу у варіаціях потужностей відкладів: в одних зонах впродовж тривалого часу накопичуються значні потужності осадків, в інших – осадконакопичення незначне або взагалі відсутнє. Хвилеві коливні рухи також впливають і на розподіл фацій, тому що хвилеві рухи приводять до формування зон розмиву, звідкіля осадовий матеріал змивається у сусідні прогини.

Прикладами проявів таких хвилевих коливних рухів може бути Московська синекліза, яка при незначних змінах своїх контурів прогиналася від середнього палеозою до кінця мезозою, або підняття Урал-тау, яке піднімалося протягом палеозою.

Розташування підняттів та прогинів в загальних рисах може витримуватися впродовж декількох геологічних періодів, хоча їх межі постійно змінюються навколо середнього розташування. Але ж ці підняття і прогини можуть повільно переміщуватися («кочувати») по поверхні континенту розширюючись чи зменшуючись, зникаючи чи утворюючись знову.

Загальні та хвилеві коливання відбуваються одночасно на одній і тій же території і тому їх вплив відображається в будові осадових товщ, як їх сума. Загальні коливання охоплюють значно більші за розмірами площі, ніж хвилеві рухи, тому вірніше було б вважати, що хвилеві рухи розвиваються на фоні загальних коливань. При цьому на загальні коливання одного напрямку накладаються, як висхідні так і низхідні хвилеві рухи.

Представимо, що на низхідний загальний рух накладається висхідний хвилевий рух. Тому, що хвилеве підняття розвивається з більшою швидкістю, ніж загальне опускання, на поверхні буде спостерігатись абсолютне підняття земної кори де і буде розвинута зона розмиву. У випадку якщо швидкість хвилевого підняття менше швидкості загального опускання, поверхня землі на гребені хвилевого підняття буде опускатися повільніше ніж розвивається загальне опускання і ще повільніше, ніж у сусідніх хвилевих прогинах, де низхідний хвилевий рух співпадає з низхідним загальним рухом. У таких випадках в зоні хвилевого підняття процес піднімання є не абсолютним, а відносним. Така схема протікання процесу пояснює зміну в часі абсолютного підняття відносним і навпаки. При абсолютному піднятті на його місці з’являється зона розмиву. При відносному піднятті район стає і місцем накопичення осадків, але їх потужність буде значно менша, ніж у сусідніх районах.

Для загальних коливань властивим є поділ на рухи різних порядків, що накладаються один на одного. Були зроблені спроби виявити періоди коливань різних порядків, але вони не дали повних результатів. Встановлено, що існують коливання з дуже великим періодом – близько 200 млн. років, які виражаються у крупних трансгресіях і регресіях морів. На ці коливання накладаються коливання багатьох порядків з коротшими періодами. Деякі з них характеризуються тривалістю рівною геологічному періоду (30-40 млн. років). Періоди інших становлять 10-15 млн. років, а деяких – 4-6 млн. років. Самі дрібні коливання відображаються у вигляді індивідуальних верств, що відрізняються від загальної товщі порід та їх період не перевищує сотень тисяч років.

Хвилеві коливні рухи в різних місцях характеризуються різними швидкостями, амплітудами і градієнтами. Хвилеві рухи концентруються у чітко обмежених зонах. У зв’язку з цим можна говорити про різні режими хвилевих коливних рухів. Найбільша швидкість, амплітуда та контрастність рухів властива геосинклінальному режиму, а найменша характерна режиму древніх платформ.

При геосинклінальному режимі швидкість древніх хвилевих рухів в середньому складає 0,05 мм/рік (місцями досягаючи 0,4 мм/рік). Амплітуда рухів може досягати 20 км, а середній градієнт становить 0,7∙10-9 рік-1.

При режимі древніх платформ швидкість древніх хвилевих рухів характеризується середньою швидкістю 0,01 мм/рік і амплітудою в декілька кілометрів. Середній градієнт дорівнює 0,04∙10-9 рік-1.

Швидкості древніх хвилевих рухів на порядок нижчі за швидкість новітніх коливних рухів і на два порядки – сучасних коливних рухів.


 

 


Читайте також:

  1. Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
  2. Древній Рим
  3. Новітні коливні рухи
  4. Особливості древніх цивілізацій
  5. Політико-правові вчення та ідеї будувалися на древніх міфах, основа яких була релігійною.
  6. Сучасні та молоді коливні рухи




Переглядів: 540

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Новітні коливні рухи | Глибинні розломи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.