Групування зобов'язань підприємства

План

Тема 7. Аналіз фінансового стану підприємства.

7.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства. Загальна оцінка фінансового стану підприємства.

7.5. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.

7.6. Аналіз оборотності оборотних активів.

Література: Івахненко В.М. ст. 106-112,

Бутинець Ф.Ф. ст.224-267,

Воронко О.С. ст. 121-141,

Лєнь В.С. ст. 639-674,

Пічугіна П.С. 10-27, 52-72.

7.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства. Загальна оцінка фінансового стану підприємства.

Головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність підприємства. Платоспроможність — це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставі даних бухгалтерського балансу. Для цього спочатку треба з'ясувати наявність залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку та інших рахунках грошових коштів (рядки балансу 230 і 240). Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків з різними кредиторами. Вивчення заборгованості починають із сум заборгованості з короткострокових кредитів банків (рядки балансу 500 і 510), кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (рядок 530), зобов'язань з розрахунків з бюджетом (рядок 550), з позабюджетних платежів (рядок 560), зі страхування (рядок 570), з оплати праці (рядок 580). Оскільки в балансі відтепер не показуються окремо суми, вчасно не сплачені, слід використати додаткові облікові дані для поділу вказаних вище сум на нормальну поточну заборгованість і ненормальну прострочену. Наприклад, про несвоєчасність виплати заробітної плати можна довідатися за даними касової книги (звіряють фактичну сплату цих сум за книгою з відповідними датами, коли виплачується заробітна плата на підприємстві). Відсутність сум заборгованості, щодо яких порушено терміни сплати, є доброю ознакою сталого фінансового стану.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності, і розташованими в порядку зменшення ліквідності із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків, і проводиться в наступній послідовності. Побудова балансу ліквідності.

Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на наступні групи (табл. 14.1).

Таблиця 14.1.

Групування активів підприємства

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Характеристика
Високо-ліквідні	А₁	Р 220-Р 240	Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції
Швидко-ліквідні	А₂	Р 150-Р 210	Дебіторська заборгованість, яка буде погашена за умовами договорів
Повільно-ліквідні	Аз	Р 100-Р 140, Р250	Запаси (сировина й матеріали, незавершене виробництво тощо) та інші оборотні активи (зокрема, дебіторська заборгованість, строк сплати якої минув)
Важко-ліквідні	А₄	Р080	Активи, що передбачено використовувати більше одного року(або операційного циклу, якщо він перевищує рік)

Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто вони мають абсолютну ліквідність. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати в погашення заборгованості. Необоротні активи підприємства, як правило, не передбачають реалізовувати або ліквідувати, тому, що за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи - важколіквідні активи.

Групування зобов'язань підприємства за строками їх погашення наведено в таблиці 14.2

Таблиця 14.2.

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Характеристика
Найбільш термінові	П₁	Р 530-Р 610	Поточні зобов'язання за розрахунками
Короткострокові	П₂	Р 500-Р 520	Короткострокові кредити та позикові кошти
Довгострокові	П₃	Р480	Довгострокові зобов'язання
Постійні	П₄	Р 380, Р 430	Зобов'язання перед власниками з формування власного капіталу

Найбільш термінові - це поточні зобов'язання підприємства перед постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій. Поточні зобов'язання визначаються строком погашення одержаних позикових коштів за період менше одного року. Довгострокові зобов'язання визначаються терміном погашення позикових коштів за період більше одного року.

Постійні зобов'язання, це зобов'язання перед власниками суб'єкта господарювання в частині формування власного капіталу, які виникають за власним бажанням окремих власників або при ліквідації підприємства.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки наведених груп активів і зобов'язань.

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні співвідношення:

А₁≥П_1,А₂ ≥П₂, Аз ≥ Пз, А₄ ≤ П₄ (1)

У разі, якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак порівняно з оптимальним варіантом, ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Порівняння найбільш ліквідних коштів (А₁) і швидколіквідних активів (А₂) з найбільш терміновими зобов'язаннями (П₁) і короткостроковими пасивами (П₂) дозволяє оцінити поточну ліквідність. Порівняння ж активів, що повільно реалізуються, з довгостроковими і постійними пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність (чи неплатоспроможність) підприємства на найближчий проміжок часу до моменту, що розглядається. Перспективна ліквідність є прогнозом платоспроможності на підставі порівняння майбутніх надходжень і платежів.

На більшості підприємств не виконується перша умова нерівності (1). Як правило, це викликано двома причинами: по-перше, недоцільністю при високій інфляції утримувати в складі активів значну частку високоліквідних активів, тобто грошей і короткострокових цінних паперів (зі строком погашення до одного року), так як вони знецінюються в першу чергу. Тому є сенс переводити їх в інші, більш захищені від впливу інфляції види активів, тобто запаси сировини, матеріалів, палива, в устаткування, будівлі і споруди;

по-друге, в умовах високої інфляції підприємствам невигідно своєчасно погашати кредиторську заборгованість, так як за рахунок неї виникає непряме кредитування підприємства.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності за формулою:

(А₁ПВ_а1+А₂ПВ_а2+А₃ПВ_а3) / (П₁ПВ_n1+П₂ПВ_n2+П₃ПВ_n3) (.2)

Де ПВ_ата ПВ_n – питома вага відповідних груп активів та пасивів в їх загальному підсумку.

Загальний показник ліквідності балансу показує відношення суми всіх платіжних засобів до суми всіх платіжних зобов'язань з урахуванням їх ліквідності. Цей показник дає змогу порівнювати баланси підприємств за різні періоди, баланси різних підприємств та визначати найбільш ліквідні баланси.

Порівняння балансів ліквідності за кілька періодів надає інформацію про тенденції зміни фінансового стану підприємства.

Розрахунок та оцінка показників ліквідності

Крім абсолютних показників для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства розраховують відносні показники (табл. 14.3).

Таблиця 14.3.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 14	\|	Показники оцінки ліквідності підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.