• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Паратгормон

Паратгормон (паратиреоїдний гормон - ПТГ) синтезується в паращитоподібних залозах з препроПТГ. ПрепроПТГ перетво-рюється в проПТГ, який потім - в паратгормон (84 амінокис-лотних залишки). Швидкість секреції ПТГ залежить в першу чергу від концентрації Са²⁺ в сироватці крові. При зниженні вмісту кальцію відбувається стимуляція вивільнення ПТГ. Транскрипція гена паратгормону також активується активною формою вітаміну Д₃ - кальцитріолом. Після секреції у кров ПТГ бере участь в регуляції концентрації кальцію і фосфору. Інактивація гормону відбувається в печінці, нирках, кістках і самих паращитоподібних залозах шляхом протеолізу.

Механізм дії ПТГ - мембранно-цитозольний. Рецептори до гормону знаходяться в кістках, нирках і кишечнику (але наявні і в деяких інших тканинах).

Зв’язування з мембранним рецептором активує аденілатцик-лазу, синтез цАМФ, фосфорилювання білків-ферментів, які відповідають за біологічну дію гормону.

Дія паратгормону на тканини-“мішені” спрямована таким чином, щоб підвищити у крові концентрацію кальцію і знизити вміст фосфатів.

Саме тому паратгормон:

1) у кістках стимулює активність остеоклатів; у результаті чого підвищується резорбція кісток, що забезпечує перехід Са²⁺ і фосфатів у кров;

2) у нирках підвищує реабсорбцію Са²⁺, тим самим сприяє підвищенню концентрації цього катіона у крові. Крім того, ПТГ підвищує нирковий кліренс фосфатів; це забезпечує зниження концентрації фосфатів у крові. В нирках також ПТГ стимулює синтез кальцитріолу (1,25(ОН)₂D₃) з 25(ОН)D₃;

3) у кишечнику при активації секреції ПТГ підсилюється ефективність всмоктування Са²⁺. Це пов’язано з тим, що ПТГ активує синтез кальцитріолу, який сприяє збільшенню адсорбції кальцію у тонкому кишечнику.

Дефіцит ПТГ призводить до гіпопаратиреозу, який супроводжується зниженням рівня кальцію і підвищенням концентрації фосфатів у сироватці крові.

Гіперпаратиреоз виникає, як правило, при аденомі паращитоподібних залоз і супроводжується гіперкальціємією, гіпофосфатемією, а у тяжких випадках - резорбцією кісток (вторинний остеопороз) і ураженням нирок.

6.6.2 Кальцитріол

Кальцитріол (1,25(ОН)₂D₃, 1,25(ОН)₂ - холекальциферол) - це активна форма вітаміну Д₃, яка утворюється послідовно в печінці і нирках і має гормональну активність.

Органи-“мішені” кальцитріола - це тонкий кишечник і кістки. Дія гормону спрямована на підвищення концентрації Са²⁺ і фосфатів у крові. У кишечнику під дією 1,25(ОН)₂D₃ відбувається стимуляція всмоктування кальцію і фосфатів.

Кальцитріол - це єдиний гормон, що сприяє транспорту Са²⁺ проти градієнта концентрації, який є на мембрані клітин кишечника. Підсилення транспорту Са²⁺ пояснюється тим, що кальцитріол активує синтез Са-зв’язуючих білків ентероцитів, які забезпечують всмоктування кальцію. Саме завдяки такій дії кальцитріолу в позаклітинній рідині концентрація Са²⁺ підтримується на рівні, який необхідний для мінералізації органічного матриксу кісткової тканини.

При дефіциті 1,25(ОН)₂D₃ порушується утворення аморф-ного фосфату кальцію і кристалів гідроксиапатиту в органіч-ному матриксі. Це призводить до рахіту (захворювання ранньо-го віку: порушення кісткоутворення і мінералізації кісток, функ-цій м’язової і нервової систем) або остеомаляції (захворювання дорослих, яке еквівалентне рахіту у дітей).

Механізм дії кальцитріолу на кістки вивчений недостатньо. Відомо, що остеобласти мають рецептори до цього гормону і тому, можливо, він бере участь у мінералізації кісток. Поряд з цим було також експериментально встановлено, що при введенні Д₃, кальцитріол підсилює резорбцію кісткової тканини.

6.6.3 Кальцитонін

Кальцитонін (КТ) - петидний гормон (32 амінокислотних за-лишки), який синтезується в С-клітинах щитоподібної залози. Секреція гормону підсилюється при підвищенні концентрації Са²⁺ в крові. Також потужним стимулятором вивільнення КТ є глюкагон.

Молекулярний механізм дії КТ на клітини-“мішені” полягає в активації аденілатциклазної системи.

Основний орган-“мішень” кальцитріолу - кістки. Дія гормо-ну спрямована на зниження концентрації Са²⁺ і фосфатів у крові. Це досягається за рахунок того, що кальцитріол:

1) гальмує резорбцію матриксу кісток і, таким чином, пригнічує вивільнення Са²⁺ і фосфатів в кров;

2) сприяє входу фосфатів в клітини кісток і періостальну рідину, це входження фосфору може супроводжуватися і входом кальцію (гіпокальціємічний ефект КТ залежить від фосфатів).

Клінічний прояв недостатності КТ не виявлено.

Надлишок КТ спостерігається при модулярній тиреокарци-номі, але це захворювання різко супроводжується гіпокальціє-мією.

6.7 Ейкозаноїди

Ейкозаноїди - це сполуки, які утворюються з ейкоза-(20С)-полієнових жирних кислот.

Вони поділяються на:

1) простаноїди, до яких належать простагландини (PG), проста-цикліни, тромбоксани (TX);

2) лейкотрієни (LT).

Залежно від назви ферментів, які каталізують першу стадію перетворення поліненасиченої жирної кислоти, (у першу чергу, арахідонової кислоти) виділяють:

1) продукти циклооксигеназного шляху перетворення полінена-сиченої жирної кислоти - простагландини і тромбоксани;

2) продукти ліпооксигеназного шляху перетворення поліненаси-ченої жирної кислоти - лейкотрієни.

Арахідонова кислота вивільняється з фосфоліпідів біомембран під дією специфічної фосфоліпази А₂ (або С) і далі перетворюється в простагландини і лейкотрієни:

Фосфогліцерини

Н₂О Фосфоліпаза А₂

Арахідонова кислота

Циклооксигеназа Ліпоксигеназа

Простаноїди Лейкотрієни

1 Простагландини 1 Лейкотрієн А

2 Простацикліни 2 Лейкотрієн В

3 Тромбоксани 3 Лейкотрієн С

4 Лейкотрієн Д

Простагландини (С₂₀) отримали свою назву виходячи з припущення, що вони синтезуються в простаті. Але було з’ясовано, що вони синтезуються практично у всіх тканинах.

Простагландини виділяються з клітин за допомогою специфічного білка - простагландинового транспортера. Вони діють на клітини через такі вторинні посередники, як цАМФ, цГМФ та іони Са²⁺. Простагландини мають високу активність і широкий спектр дії.

Біологічна дія простагландинів:

1) стимулюють утворення і секрецію гормонів, наприклад, катехоламінів, тиреоїдних гормонів, інсуліну;

2) у жировій тканині гальмують ліполіз (через зниження кількості цАМФ);

3) PGF₂ викликає звуження судин і скорочення гладенької мускулатури. Цей простагландин підсилює скорочення матки, маточних труб, викликає розсмоктування жовтого тіла, тим самим полегшує переривання вагітності і має родостимулюючу дію;

4) PGE, навпаки, викликає розшаровування кровоносних судин і у багатьох випадках розслаблення гладенької мускулатури, збільшує об’єм сечі і виведення Na - попереджує розвиток гіпертонії;

5) PGD₂, PGG₂, PGH₂ викликають скорочення бронхів; PGE₂, навпаки, їх розслаблення;

6) PG підсилюють моторику кишечника, але по-різному діють на секрецію шлункового соку. Так PGE - гальмує секрецію шлункового соку, PGF₂ - підсилює його секрецію;

7) PGJ₂ і PGA мають антипроліферативну і антивірусну дію. На відміну від інших простагландинів “мішенями” дії цих PG є ядерні білки.

Інактивацію простагландинів забезпечує фермент циклоок-сигеназа, яка є ферментом - “самовбивцею”, тобто каталізує свою власну деструкцію. Крім того, дуже швидка інактивація відбувається під дією ферментів, які є практично у всіх тканинах, - 15-гідроксипростагландин-дегідрогеназа.

Переглядів: 1560