Характеристика біотичних факторів

Клементс та Шелфорд (1939р.) запропонували класифікацію біотичних факторів, в якій враховано найбільш типові форми взаємодії двох організмів – коакції. Усі коакції поділяють на 2 групи:

• Гомотипові реакції – типи взаємодій організмів, що належать до одного і того самого виду;
• Гетеротипові реакції – форми взаємодії двох організмів різних видів.

Серед взаємодії організмів одного виду можна виділити такі коакції: груповий ефект; масовий ефект (явище, яке виникає при перенаселенні якогось життєвого простору); внутрішньовидова конкуренція (змагання організмів одного виду між собою за ті чи інші умови існування).

Коакції організмів різних видів більш різноманітні, ні ті, що спостерігаються між особинами одного виду. Виділяють такі форми міжвидових взаємодій:

І. Взаємокорисні відносини.

А) протокооперація – тип взаємовідносин між двома популяціями, при якому обидві отримують користь, який має необов’язковий характер, тобто ці відносини не є безперечною умовою виживання даних видів.
Б) мутуалізм (лат. «взаємний») – тип тісних взаємокорисних відносин популяцій по одному або декільком параметрам, при збереженні загальної автономії популяцій.
В) симбіоз – спільне, взаємнокорисне існування особин двох або декількох популяцій, без якого їх життєдіяльність була б дуже ускладнена або взагалі неможлива.

ІІ. Корисно-нейтральні відносини або коменсалізм.

Коменсалізм – форма взаємовідносин, при якій одна популяція отримує яку-небудь перевагу, не завдаючи іншій ні шкоди, ні користі.

А) Квартиранство – форма відносин, при якій особини якої-небудь популяції використовують в якості прикриття або місця проживання тіла або житло особин інших популяцій.
Б) Співтрапезництво – одночасне або послідовне вживання якого-небудь ресурсу особинами різних видів.
В) Нахлібництво- вживання решток ресурсів однією популяцією після іншої.

ІІІ. Корисно-шкідливі відносини.

А) Паразитизм – це форма взаємовідносин, при якій один організм (паразит) використовує інший (хазяїна) в якості середовища існування і (або) джерела поживних речовин, не викликаючи загибелі хазяїна.
Б) Хижацтво – тип взаємовідносин в одному трофічному рівні, при якому особини однієї популяції поїдають особин іншої популяції.

ІV. Взаємношкідливі відносини або конкуренція.

Конкуренція – тип антагоністичних взаємовідносин популяцій, обумовлений боротьбою за ресурси або домінування в біоценозі.
Теоретичною основою явища конкуренції є правило (закон) Гаузе: два біологічних види, які займають одну екологічну нішу, не можуть співіснувати довго, оскільки в результаті конкуренції один з видів буде витиснутий іншим.

V. Нейтрально-шкідливі відносини або аменсалізм.

Аменсалізм – тип відносин між популяціями, коли одна пригнічується в результаті життєдіяльності іншої, не приносячи їй ні користі, ні шкоди. Н.: ріст світлолюбивих трав під пологом лісу. Трави при цьому пригнічуються, а дерева не відчувають ніяких впливів.

VІ. Взаємонейтральні відносини або нейтралізм.

Нейтралізм – форма взаємовідносин популяцій в екосистемі, при якій обидві популяції, займаючи один екотоп, не впливають одна на одну. Найчастіше це стосується мешканців різних ярусів або середовищ існування, не пов’язаних харчованими ланцюгами. Н.: гриби і птахи прямо не впливають один на одного.

Алелопатія – хімічний взаємовплив одних видів рослин на інші за допомогою продуктів метаболізму.