Продуктивні сили і виробничі відносини

Продуктивні сили суспільства – це сукупність особистих і речових факторів виробництва в їх взаємодії і зв'язку.

В масштабах країни продуктивні сили включають виробничі потужності підприємств, земельні фонди, реальні запаси сировини, матеріально-технічні запаси та економічно активне населення.

Показником рівня  розвитку  продуктивних сил суспільства є досконалість і продуктивність засобів праці. Чим більшу продуктивність забезпечують засоби праці, тим вищий рівень ефективності використання ресурсів вони забезпечують.

Виробництво носить суспільний характер, тобто воно можливе лише при поєднанні людей. Люди пов'язані між собою в своїй виробничій діяльності, тобто сам процес виробництва породжує певні суспільні процеси.

1. виробництво – це процес створення продукту споживання;
2. розподіл – це встановлення частки учасників виробництва у виробленому продукті;
3. обмін – це обмін товарами або їх купівля - продаж, тобто зміна форми вартості типу: товар - товар або товар – гроші;
4. споживання – це перетворення продукту праці в об’єкт індивідуального  або виробничого привласнення. Розрізняють виробниче та невиробниче споживання. Виробниче споживання  - це використання продукту праці в подальшому виробництві в якості сировини або засобу виробництва. Невиробниче споживання носить кінцевий характер. 

Виробничі відносини – це відносини між людьми в сферах виробництва, розподілу, обміну та споживання суспільного продукту.
Суть і основу названих відносин складають відносини власності на засоби виробництва. Вони визначають, у чиїх інтересах ведеться виробництво, тип суспільства, а також його класову і соціальну структуру.