Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Прибуток і доход як основні показники результатів діяльності підприємства

Для свого функціонування підприємство повинно мати грошові кошти. Основним джерелом надходження грошових коштів є виручка від реалізації продукції. Вона відіграє важливу роль у відтворювальному процесі матеріального виробництва як одна з ланок нового кругообігу коштів підприємства. Саме з грошових надходжень від реалізації продукції відшкодовується вартість матеріальних витрат на виробництво, тобто: використаної сировини, напівфабрикатів, матеріалів, електроенергії, палива і т.п., а також амортизаційні відрахування (як перенесена на собівартість продукції частина вартості основних фондів).

З відрахуванням матеріальних витрат на виробництво утворюються економічні умови для нового виробничого циклу, а затишок виручки від реалізації продукції становить валовий доход підприємства.

Таким чином, валовий доход є тією частиною валового продукту у грошовому виразі, яка залишається після відрахування частини цього продукту, що використовується на відтворення виробництва.

Отже валовий доход - це грошовий вираз вартості знов створеної продукції. Його величина визначається як різниця між виручкою та матеріальними витратами й амортизаційними відрахуваннями у складі собівартості реалізованої продукції. Валовий доход, таким чином, дорівнює заробітній платі плюс прибуток, плюс рента.

Валовий доход є основним узагальнюючим показником ефективності діяльності підприємства: в ньому відображається підвищення продуктивності праці, скорочення матеріаломісткості продукції, збільшення заробітної плати; він дає змогу визначити реальний економічний ефект, який отримує народне господарство від діяльності підприємства. То ж можна зробити висновок, що валовий доход є основним джерелом утворення фінансових ресурсів не тільки на підприємстві, а й державного бюджету, позабюджетних фондів.

Якщо розглядати валовий доход з точки зору відтворення то він поділяється на оплату праці й на чистий доход. Оплата праці - це виражена у грошовій формі вартість необхідної праці і виступає на підприємстві у вигляді витрат на виплату основної та додаткової заробітної плати.
Згідно з економічною теорією час праці, витраченої у сфері матеріального виробництва поділяється на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечується створення життєвих коштів, необхідних робітнику для підтримування і відтворення його життя. За додатковий час праці виробники створюють вартість понад вартість необхідного продукту тобто додатковий продукт.

Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку. Продукт додаткової праці людей, зайнятих на підприємствах, завжди призначений для задоволення суспільних потреб і виступає як чистий доход. Таким чином, чистий доход є грошовим виразом додаткового продукту, створеного працею людей на підприємствах і визначається як перевищення виручки від реалізації продукції над вартістю матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань і заробітної плати, або як різниця між валовим доходом і заробітною платою.

Як найважливіше джерело фінансових ресурсів підприємств і держави чистий доход реалізується у формі прибутку, а також у вигляді акцизів, податку на додану вартість, відрахувань у фонди пенсійного й соціального страхування, інші державні цільові фонди.

Викладене зобразимо структурно-логічною схемою (рис. 3.1).


Рис. 3.1. Структурно-логічна схема утворення доходу та прибутку виробника

На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий доход виступає у вигляді прибутку. Основною метою господарюючого суб'єкта, як правило, є отримання прибутку. Виробники реалізують свою продукцію споживачам і отримують виручку (доход), але це ще не означає, що вони отримують прибуток.

Для виявлення фінансового результату від продажу продукції необхідно співставити виручку від реалізації (без акцизів, ПДВ, цільових державних фондів - валовий доход підприємства) з валовими витратами на виробництво та реалізацію, тобто собівартістю продукції. При цьому може бути три варіанти:

- перший: валовий доход підприємства (виробника) перевищує валові витрати, фінансовий результат свідчить про отримання виробником прибутку;
- другий: валовий доход підприємства (виробника) дорівнює його валовим витратам (собівартості), фінансовий результат є нульовим. У цьому випадку відбувається лише відшкодування витрат на виробництво та реалізацію продукції. Реалізація відбулася без збитків, але відсутній і прибуток як джерело виробничого, науково-технічного і соціального розвитку;
- третій: валові витрати (собівартість) перевищує виручку від реалізації (валові доходи підприємства), підприємство отримує збитки - від'ємний фінансовий результат, що ставить його в скрутне фінансове становище, не виключне й банкрутство.

Таким чином, прибуток – це є результат виробничо-господарської і фінансової діяльності виробника за умови, що доходи від реалізації перевищують витрати.

Прибуток, як важлива категорія ринкових відносин, виконує наступні основні функції  (рис. 3.2):
прибуток є показником, що найповніше відображає ефективність виробництва та оцінює господарську діяльність підприємства (оцінювальна функція);
– прибуток чинить стимулюючий вплив на підвищення ефективності господарської діяльності підприємства (стимулююча функція);

  1. прибуток є джерелом формування бюджетних ресурсів та позабюджетних фондів (фіскальна функція).

Значення прибутку полягає в тому, що він відображає фінансовий результат, який відображає ефективність виробництва, обсяг та якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень витрат та ін. Разом з ним на величину прибутку та його динаміку впливають фактори, ті що залежать, так і ті, що не залежать від зусиль підприємства (рис. 3.3).


Рис. 3.2. Функції прибутку

Наведені у рис. 3.3 фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції та собівартість, тому для визначення кінцевого фінансового результату необхідно співставити вартість обсягу реалізованої продукції та вартість ресурсів, використаних у виробництві, витрат на її реалізацію.


Рис. 3.3. Фактори, що впливають на зміну розміру прибутку

Таким чином, прибуток характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою одного показника прибуток оцінити неможливо. Саме тому для аналізу виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства використовують систему показників.

Сутність стимулюючої функції прибутку полягає в тому, що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства, тобто реальне забезпечення принципу самофінансування обумовлюється отриманим прибутком. За рахунок частки чистого прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів здійснюється фінансування заходів щодо розширення виробничої діяльності, науково-технічного та соціального розвитку підприємств, матеріального заохочення працівників. Багатоаспектне значення прибутку посилюється з переходом економіки держави до умов ринкового господарювання.

Прибуток є одним з джерел формування бюджетів різних рівнів, позабюджетних фондів. Він надходить до бюджетів у вигляді податків і поряд з іншими надходженнями доходів використовується для фінансування громадських потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, виробничих, науково-технічних та соціальних програм.

Переглядів: 6915

Повернутися до змісту: Економіка будівництва



 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.