Рентабельність, як відносний показник ефективності діяльності підприємства

Для характеристики діяльності підприємств важливими є не тільки отримані ними абсолютні суми балансового прибутку, прибутку від основної діяльності, іншої реалізації, позареалізаційних операцій тощо, але й відносний його рівень, тобто рентабельність. Рентабельність характеризує рівень ефективності господарювання.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий балансовий прибуток (або його складові) необхідно порівняти з витратами.

Витрати можна розглядати: як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг); як авансовану вартість (авансовий капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства.

Співвідношення прибутку (від реалізації продукції (робіт, послуг, балансового, чистого) з поточними витратами або авансованою вартістю характеризує поняття «рентабельність». Коефіцієнти рентабельності можуть визначатися як у десятинному вираженні, так і у відсотках.
У найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або доходність:

1. виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг);
2. окремих видів продукції (робіт, послуг);
3. підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності;
4. різних галузей економіки.

Різні варіанти рішень, що приймаються, для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

А). Для найзагальнішої ефективності формування прибутку використовують такі коефіцієнти рентабельності:
Коефіцієнт рентабельності активів (коефіцієнт економічної рентабельності). Він характеризує загальний рівень прибутку, що створений всіма використовуваними активами підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

                                           КрА = SЧП/SАкт,                                       (3.6)

де   КрА - коефіцієнт рентабельності усіх використовуваних активів;
SЧП - сума чистого прибутку;
SАкт - середня вартість усіх використовуваних активів за той же період. За цією ж принциповою формулою можна визначити і коефіцієнти рентабельності окремих груп активів підприємства (оборотних, позаоборотних, окремих їх елементів).

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (коефіцієнт фінансової рентабельності). Він характеризує загальний рівень прибутку, що генерований власним капіталом підприємства і визначає ступінь ефективності використання власного капіталу. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

Крвк =SЧП/SВК,                                       (3.7)

де Крвк - коефіцієнт рентабельності власного капіталу;
SЧП - сума чистого прибутку за період;
SВК - середня сума власного капіталу за той же період.

За аналогічною формулою можна визначити коефіцієнт рентабельності всього залученого капіталу та окремих його складових.
Б). Для оцінки ефективності формування прибутку у процесі операційної діяльності підприємства використовують такі коефіцієнти рентабельності:
- коефіцієнт рентабельності операційних активів;
- коефіцієнт маржинальної рентабельності реалізованої продукції;
- коефіцієнт валової рентабельності реалізованої продукції;
- коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції;
- коефіцієнт рентабельності операційних витрат;
- коефіцієнт чистої рентабельності операційних витрат.

В). Для оцінки ефективності формування прибутку у процесі інвестиційної діяльності використовують наступні коефіцієнти рентабельності: коефіцієнт рентабельності інвестицій; коефіцієнт доходності фондового портфеля.

Г). Для оцінки ефективності формування прибутку у процесі фінансової діяльності використовують:
- коефіцієнт вартості залучення чужого капіталу;
- коефіцієнт  вартості   залучення  додаткового  власного  капіталу   із  зовнішніх джерел;
- коефіцієнт рентабельності середнього залишку грошових активів на банківських рахунках.
Класифікацію показників рентабельності за ознакою «обсяг виробництва» наведено на рис. 3.7

Рис. 3.7. Класифікація показників рентабельності за ознакою «обсяг виробництва», де: Прпі - прибуток від реалізації конкретного виду продукції; Српі - собівартість реалізованого конкретного виду продукції; Вмі - матеріальні витрати на конкретний вид продукції; Цопті - вартість за оптовими цінами конкретного виду продукції; Пбп - балансовий прибуток підприємства; Подп - прибуток від основної діяльності підприємства; Цавп - авансована вартість підприємства; Впобп - побочні витрати підприємства; Qроц - обсяг реалізації за оптовими цінами; Пге - прибуток галузі; Цавг - авансована вартість галузі; Впотг - поточні витрати галузі; Qрг - обсяг реалізації галузі.

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може ґрунтуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації, а поточні витрати при цьому можуть прийматися: собівартість продукції (виробнича або повна); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат; вартість продукції в оптових цінах (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю: всього капіталу підприємства, власного капіталу, позичкового капіталу, основного капіталу, оборотного капіталу.

Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки.