Планова собівартість будівельно-монтажних робіт: поняття, порядок визначення

Планова собівартість будівельно-монтажних робіт представляє собою прогноз величини витрат конкретної будівельної організації на виконання конкретного комплексу будівельно-монтажних робіт. Іншими словами, метою планування собівартості будівельно-монтажних робіт є визначення величини витрат на виробництво у визначені угодою терміни на будівництво при найбільш раціональному і ефективному використанні реально наявних у розпорядженні організації будівельних машин, механізмів та інших виробничих ресурсів, дотримання правил технічної експлуатації основних фондів та забезпечення безпечних умов праці.

Крім того, розрахована (планова) собівартість використовується будівельною організацією для визначення прибутку та можливостей свого промислового та соціального розвитку, побудування всередині виробничого господарського розрахунку своїх структурних підрозділів та для інших цілей.

Планування собівартості будівельно-монтажних робіт ведеться будівельними організаціями самостійно і є складовою часткою їх бізнес-плану.
Порядок та методи планування собівартості будівельних робіт кожна будівельна організація може установлювати самостійно, виходячи із умов своєї діяльності. При цьому планова собівартість робіт може розраховуватися як за окремими об'єктами, так і за підрядними угодами та навіть на виробничу програму в цілому.

Планова собівартість БМР може бути визначена техніко-економічним розрахунком за статтями витрат на основі плану заходів підвищення технічного та організаційного рівня виробництва порівняно з передбаченим в проектно-кошторисній документації.

Точність розрахунків планової собівартості тим вища, чим більш дрібними є розрахункові заходи.  

Визначення розміру зниження собівартості будівельно-монтажних робіт за найбільшими елементами планування витрат може бути здійснено у наступному порядку:
а} зниження собівартості БМР (См, %) як наслідок зменшення витрат на будівельні  матеріали та конструкції можна розрахувати за формулою:

де Рм.о – питома, вага витрат на матеріали та конструкції (на даний матеріал або вид конструкції) у відсотках до кошторисної вартості усіх будівельно-монтажних робіт;
Рр, Рц – відповідно відсоток зниження норм витрат та ціни матеріалів і конструкцій (даного матеріалу або виду конструкцій;
б) зменшення витрат на експлуатацію будівельних машин на період, що планується (Смех, %), можна прогнозувати, виходячи з підвищення норм виробітку машин, які плануються, за формулою:   

де Рмех.з - рівень витрат на експлуатацію будівельних машин у загальній вартості виконаних робіт, %;
Пул - частина умовно-постійних витрат на експлуатацію будівельних машин у загальній вартості робіт, %;
Вмех - плановий відсоток збільшення виробітку машин, який планується.

Цю формулу можна використовувати для оцінки витрат як в цілому за виробничою програмою робіт, так і, наприклад, при оцінці зміни собівартості у випадку заміни окремої машини;
в) зниження собівартості будівельно-монтажних робіт за рахунок росту продуктивності праці (Сз, %) проходить лише при випередженні цим показником темпів росту заробітної платні. Розрахунок проводиться за формулою:

де Із.п – ріст заробітної платні порівняно з закладеною в кошторисах, %;
Іп.п – підвищення продуктивності праці порівняно з передбаченими в кошторису, %;   
Рз.п – питома вага заробітної платні в собівартості будівельно-монтажних робіт, %.

Скорочення довготривалості будівництва викликає зменшення накладних витрат (Сп) на величину

де Кп – частина умовно-змінної (залежної від тривалості будівництва) складової накладних витрат;
Нн.в – величина накладних витрат у відсотках до собівартості робіт;
Тпл, Тн – планова і нормативна тривалість будівництва.

Зріст виробітку робітників у порівнянні із кошторисною зменшить накладні витрати на величину (Св)

де Кв - коефіцієнт, що визначає частку накладних витрат, які залежать від виробітку;
Впл - середній виробіток одного робітника за планом;
Вк - середній виробіток одного робітника за кошторисом.

Зниження рівня накладних витрат від зменшення питомої ваги основної заробітної платні робітників (Сз) можна знайти за формулою :

де Кз – коефіцієнт, що визначає частку накладних витрат, які залежать від питомої ваги основної заробітної платні; Нн.в - величина накладних витрат у відсотках до собівартості робіт; Зпл - питома вага заробітної платні за планом; Зк - питома вага основної заробітної платні за кошторисом.

Коефіцієнти Кп, Кв, Кз, що входять до складу трьох останніх формул, визначаються ія  кожної  будівельної  організації виходячи із її особливостей.   Орієнтовно  можна прийняти Кп = 50%, Кв = 16%, Кз = 22% від загального добутку накладних витрат. В будівельній організації можуть застосовуватися і інші заходи щодо зниження собівартості БМР, наприклад, за рахунок підвищення рівня механізації робіт, зниження питомої ваги запасів і та ін.