Діюча система ціноутворення базується на правилах визначення вартості будівництва (ДБН. 1.1-1-2000), елементних кошторисних нормативах та укрупнених ресурсних кошторисних нормах. Система кошторисного нормування і ціноутворення в будівництві забезпечує:
- підвищення ефективності капітальних вкладень, економію фінансових та інших ресурсів, впровадження досягнень науки, техніки, передового вітчизняного і закордонного досвіду в будівельному виробництві, застосування нових матеріалів, виробів і конструкцій,організаційних заходів тощо;
- визначення вартості будівництва на всіх стадіях інвестиційного процесу.
Сукупність нормативних документів поділяється на слідуючи види:
- загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи;
- відомчі кошторисні нормативи;
- кошторисні нормативи для окремих великих будов;
- індивідуальні кошторисні норми.
Загальнодержавні кошторисні нормативи входять до складу кошторисних норм класу «Д», які затверджуються Держбудом України. Вони обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів державних підприємств, установ і організацій.
До відомчих кошторисних нормативів належать кошторисні нормативи, що не входять до складу кошторисних норм класу «Д» і затверджуються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом України. Відомчі кошторисні нормативи розробляються в обґрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованого будівництва і технологією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів значно відрізняються від загальнодержавних, ці нормативи застосовуються в тій галузі, для якої вони розроблені.
Відомчі нормативи обов'язкові для організацій установ і підприємств міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, що затвердило ці нормативи. Для організацій, установ і підприємств, що входять до сфери управління інших міністерств та центральних органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути обов'язковими за умови прийняття ними відповідного рішення. Відомчі нормативи не повинні суперечити загальнодержавним або дублювати їх.
Ресурсні елементні кошторисні норми можуть розроблятися для окремий великих будов в обґрунтованих випадках, коли за прийнятою технологією робіт витрати трудових і матеріальних ресурсів значно відрізняються від зальнодержавного рівня. Рішення про розроблення таких норм приймається забудовником за погодженням з Держбудом України.
Затвердження норм відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади повинно здійснюватись після їх погодження з Держбудом України.
До індивідуальних кошторисних нормативів належать ресурсні елементні кошторисні норми, які розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті (робочому проекті), за відсутністю відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) і застосовуються тільки для будови (об'єкта) за даним проектом.
Усі кошторисні норми за ступенем укрупнення поділяються на елементні та укрупнені.
До елементних кошторисних нормативів належать:
- ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи (РЕКН) (ДБН Д2.2-99);
- ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж устаткування (РЕКНМУ) (Д.2.3-99);
- ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи (РЕКНр) (ДБН Д.2.4-2000):
- ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-реставраційні роботи (РЕКНР) (ДБН Д.2.5-2000);
- ресурсні елементні кошторисні норми на пуско-наладгоджувальні роботи (РЕКНпн) (ДБНД.2.6-2000);
- ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів (РКНЕМ) (ДВНД.2.7-2000).
До укрупнених кошторисних нормативів належать укрупнені ресурсні кошторисні норми (УРКН):
- на будівлі і споруди в цілому;
- на частини будівель і споруд, конструкції та види робіт.
Інформація про затвердження Держбудом України кошторисних нормативів і про внесеш до них зміни, а також про доповнення до збірників кошторисних нормативів здійснюється Держбудом України шляхом щорічного опублікування «Переліку чинних нормативних кошторисних документів», затверджених Держбудом України
Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах, трудових та матеріально-технічних ресурсах.
Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.
Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначаються не за нормами, а розрахункові. До таких витрат належать:
- накладні витрати;
- кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд або пристосування й використання існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу;
- додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період;
- інші витрати замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, пов'язані із здійснення будівництва;
- витрати на утримання служби замовника і авторський нагляд;
- підготовка експлуатаційних кадрів;
- кошти на покрити ризику всіх учасників будівництва;
- кошти на покриттядодаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами.
Ресурсні елементи, кошторисні норми є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розроблення поточних одиничних розцінок. Норми диференційовано відбивають у своєму складі показники трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, а також виграти матеріалів, виробів і конструкцій. У технічних частинах до норм та вказівках щодо застосування норм наведені правила застосування РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНР, РЕКНпн і РКНЕМ при визначенні трудових і матеріально-технічних ресурсів.
Кошторисні норми витрат будівельних матеріалів, виробів і конструкцій наведені в РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНР і поточні ціни на них є нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на матеріальні ресурси.
Кошторисні норми трудомісткості робіт, виконуваних робітниками-монтажниками, середні розряди робіт, наведені в РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНР, РЕКНпн і поточна вартість людино-години відповідного розряду є нормативно-розрахунковою базою дня визначення заробітної плати робітників будівельників і монтажників.
Нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів, у тому числі заробітної плати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні цих машин,є:
- кошторисні норми часу роботи будівельних машин і механізмів, наведені в ресурсних елементних кошторисних нормах;
- кошторисні норми ресурсів, необхідних для роботи, наведені в ресурсних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів;
- поточні ціни машино-години, що розраховуються на підставі ресурсних норм експлуатації будівельних машин і механізмів.
Кошторисна нормативна трудомісткість робіт, наведена в РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНпн і РКНЕМ що враховує трудовитрати робітників-будівельників, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, а також трудовитрати працівників, заробітна плата яких передбачається в накладних витратах, є нормативно-розрахунковою базою для визначення кошторисної трудомісткості будівництва, що здійснюється в звичайних умовах виконання робіт при плюсовій температурі довкілля і помірному вітрі (швидкістю до 10 м /с). Порядок розрахунку додаткових витрат, пов'язаних з виконанням будівельних і монтажних робіт при температурі нижче нуля і вітрі силою більше 10 м/с поданий у розділі «Порядок визначення вартості будівництва».