Поняття про гідрологію

Гідрологія – наука, що вивчає природні води і явища, що відбуваються в них, і процеси. Гідрологія належ до числа наук про Землю й тісно стикається з геофізикою, геохімією, географією, а також з геологічними й біологічними науками. Предметом досліджень гідрології є всі види гідросфери: океани, моря, ріки, озера, водосховища, льодовики, болота, ґрунтові й підземні води, а також води атмосфери. Основна область досліджень гідрології – водний режим і водний баланс, вивчення кругообігу води в природі, просторово-тимчасових коливань і змін його елементів під впливом природних і антропогенних факторів. У практичному використанні, гідрологія тісно пов'язана з водним господарством і проблемами раціонального використання й охорони поверхневих і підземних вод від забруднення й виснаження, з розробкою методів гідрологічних розрахунків і прогнозів.

По об'єктах досліджень гідрологія поділяється на гідрологію суши, гляціологію й океанологію.

Гідрологія суши – наука, що вивчає поверхневі води суши, ріки, озера, водосховища, канали, болота й підземні води.

Гідрологія суши включає:

• гідрологію рік або потамологию;
• лімнологію (озерознавство), що вивчає водойми з уповільненим водообменом (озера, ставки, водосховища) і весь комплекс фізичних; хімічних і біологічних процесів, що проходять у них;
• болотознавство;
• гідрогеологію в об'ємі, необхідному для з'ясування процесів взаємодії вод поверхні, суши й підземних вод.

Гідрологія суши також містить у собі:

• власно гідрологію, що розглядає питання кругообігу води в атмосфері (випар, опади, конденсацію), гідрологічні розрахунки й прогнози;
• гідрометрію, що вивчає засоби й методи кількісного обліку різних елементів водних об'єктів і їхній режим;
• гідрографію, що описує ріки, озера, водосховища і їхню окрему частини з якісною й кількісною характеристикою їхнього положення, фізико-географічних умов, режиму й господарського використання;
• гідрохімію, розділ геохімії, що вивчає хімічні процеси, що протікають у гідросфері; вивчає якісну сполуку речовин, що втримуються в розчині або в суспензії, у водній масі водних об'єктів або в опадах, їх елементарна й ізотопна сполука, фізико-хімічні й біохімічні перетворення, формування осадових родовищ корисних копалин, витяг коштовних речовин з морської води, хімічне забруднення водних об'єктів;
• гідрофізику, розділ геофізики, що вивчає фізичні процеси, що протікають у гідросфері; вивчає плину, хвилі, взаємодія водних об'єктів з атмосферою, термічні, акустичні, оптичні й інші фізичні властивості води й фізичні процеси, що протікають у водних об'єктах, а також у снігу й льоді;
• гідрогеологію, науку про підземні води, що вивчає їхню сполуку й властивості, походження, умови формування ресурсів підземних вод, їхня взаємодія з гірськими породами, поверхневими водами й атмосферою; дані гідрогеології використовуються при вирішенні питань водопостачання, меліорації, експлуатації родовищ та ін.

Гляціологія – наука про природні льоди на поверхні Землі, в атмосфері й літосфері. Гляціологія вивчає режим і динаміку їхнього розвитку, взаємодію з навколишнім середовищем, роль льоду в розвитку Землі; досліджуються сніжно-льодовикові ресурси, масообмін сніжно-льодовикових систем з навколишнім середовищем, деформації й рух льодовиків, лавин, крижаних полів особливості покривних льодовиків як основних сховищ прісної води планети, коливання льодовиків в історії заледеніння, інженерно-гляціологічні проблеми.

Океанологія – наука про природні процеси у Світовому Океані. Океанологія розглядає Світовий Океан одночасно і як частину гідросфери, і як цілісний планетарний природний об'єкт, що взаємодіє з атмосферою, літосферою, материковим стоком, і де в складному взаємозв'язку протікають фізичні, хімічні, геологічні й біологічні процеси. Океанологія базується на фактичних даних вимірів глибин, температури, солоності, плинів хвиль, кольору й прозорості води, змісту розчинених хімічних речовин і сполук, різних біологічних і інших показників, опирається на теоретичні положення фізики, математики, хімії, біології, використовує методи системного аналізу.

У зв'язку із широким використанням рік і озер з метою меліорації, водопостачання, водного транспорту, енергетики й багатьох інших цілей виник й зміцнився напрямок, що одержав назву інженерної гідрології, що займається вивченням якісних і кількісних змін водного режиму, які виникли в результаті створення тої або іншої гідротехнічної споруджи.