Водосховища

Водосховищем називається штучна водойма об'ємом більше 1 млн. м3, створювана з метою накопичення й наступного використання води, як правило, шляхом будівництва на ріках гребель. Штучні водойми з меншими об'ємами накопичення води називають ставками. Ставок, утворений за рахунок екскавації ґрунту, зветься копань. У Харківській області побудовано близько 1300 ставків. Водосховища можуть містити в собі озера, режим рівнів яких штучно змінюється й регулюється гідротехнічними спорудами. Для всіх водосховищ характерне: зростання глибин у напрямку до греблі (крім тих з них, до складу яких увійшли озера); досить уповільнені в порівнянні з рікою водообмін і швидкості плину; нестійкість літньої термічної й газової стратифікації й деякі інші особливості гідрологічного режиму. Водосховища дозволяють розподілити стік у часі, а разом з каналами, тунелями й водопроводами – і по території. Розрізняють водосховища добового, тижневого, сезонного (або річного) і багаторічного регулювання. Водосховища створюються, як правило, для рішення комплексних завдань: розвитку гідро- і теплоенергетики, водного транспорту, водопостачання, зрошення, для боротьби з повенями, а також з метою водного благоустрою території й створення умов для відпочинку населення. До особливого типу ставляться наливні водосховища, створювані найчастіше в природних депресіях, у яких акумулюються паводкові води, і водосховища в прибережних частинах морів і естуаріях, віддалених від них дамбами. Водосховища вносять ряд змін у природу й господарство території. Параметри водосховища (об'єм, площа, довжина, коливання рівня й ін.) і режим їхньої експлуатації змінюються під впливом, природних (замулення, переформування берегів і т.д.) і господарських факторів (зменшення стоку, гідротехнічне будівництво в басейні й ін.). Великі водосховища роблять деякий вплив на клімат у порівняно вузькій (шириною 3-10 км) прибережній смузі (відзначаються менш різкі добові й річні коливання температури, підвищена вологість повітря). Найбільш негативні наслідки створення водосховищ: затоплення, заболочування й підтоплення земель, переробка берегів, цвітіння води й ін.

На земній кулі (за даними на 1985 р.) більше 30 тис. водосховищ, загальний об'єм понад 6 тис. км3, площа водного дзеркала близько 400 тис. км2, з урахуванням площі озер, що перебувають у підпорі, – близько 600 тис. км2.

Найбільший об'єм водосховища – 169,3 млрд м3 (Братське), найбільша площа водосховища – 8480 км2 (Вольта), глибина водосховищ змінюється від декількох метрів до 300 м і більше.

Дані про найбільші водосховища України і їх основні морфометричні характеристики наведені в табл. 3.10.

Таблиця 3.10.

У Харківській області близько 1300 ставків. Найчастіше вони розташовані в балках і долинах рік, зазвичай підпружені греблями, рідше – вириті невеликі копані. Ставки використовуються для: штучного зрошення городів, водопою тварин, розведення риб, спортивних цілей.

Характеристика великих водосховищ Харківської області і їх основні морфометричні дані наведені в табл.3.11. Найбільш великими з них є Червонооскільске, Печеніжське й Краснопавлівське.

Таблиця 3.11.

Краснопавлівське водосховище побудоване у долині ріки Оскіл. Воно простягнулося від с. Червоний Оскіл до м. Куп’янська. Довжина водосховища близько 100 км, ширина – до 5 км, площа дзеркала – більше 12300 га, глибина – до 13-15 м, ємність – близько 478 млн. м3. Правий берег водосховища більше високий, місцями крутий, сильно руйнується прибоєм. Місцями утворилися зсуви. Лівий берег низький, терасований, місцями порізаний невеличкими затоками. Водосховище зарегулювало стік р. Оскіл. У період весняного сніготанення воно наповнюється, а до кінця літа рівень води знижується. Вода використовується для живлення каналу Донець-Донбас. Крім водопостачання багатьох міст Донбасу водосховище використовується для риборозведення, зрошення й різних побутових потреб населення.

Печеніжське водосховище (Харківське "море") створено в долині Сіверського Дінця. Воно починається від греблі в с. Печеніги й закінчується північніше устя ріки Стариця. Довжина водосховища більше 50 км, ширина його досягає 3-4 км, глибина – до 21 м. Площа дзеркала більше 8620 га, ємність – 380 млн м3. Західний берег високий, місцями крутий, поростив листяним лісом, східний – низький, терасований, часто покритий сосновими борами. На західному березі в сел. Печеніги розвинені зсувні процеси. Північніше починається листяний ліс. У лісі від сел. Печеніги до сел. Старий Салтів збереглися сліди давніх зсувів. Майже на всьому протязі спостерігається розмив берега й акумуляція продуктів розмиву, тобто йде переробка берега. Особливо інтенсивна вона була в перші три роки після наповнення водосховища, коли штормові хвилі швидко розмивали пухкі породи. Висота хвиль перевищує 1 м. Амплітуда коливань рівня води за рік досягає 3-5 м, а площа дзеркала зменшується в 1,5-2 рази. Узимку водосховище замерзає. Товщина льоду близько 40 см.

Значення водосховища величезне: воно дає воду харківському водопроводу, а також сприяє обводнюванню рік м. Харкова. На його берегах створені оздоровчі бази, будинки відпочинку, табори. Водосховище багато рибою.

Краснопавлівське водосховище розташоване в Лозівському районі на річці Попельній – лівобережному притоці р. Бритай, у півтора кілометрах вище села Камишеваха. Водосховище утворене греблею висотою 37 м і довжиною по гребені 2300 м. Об'єм водосховища на рівні НПР дорівнює 410 млн. м3, площа водного дзеркала на рівні НПР дорівнює 12300 га. Краснопавлівське водосховище є наливним регулюючим водосховищем у системі каналу Дніпро-Донбас, для водопостачання міст Харкова, Первомайська, Лозової й інших населених пунктів цього регіону. З водосховища щодоби для водопостачання м. Харкова й області відбирається 750 тис. м3 води.