Основні характеристики стоку

У процесі круговороту води в природі опади, що випали на землю, стікають по земній поверхні й просочуються в товщу почвогрунтов. Ці процеси називають поверхневим і підземним стоком.

Поверхневий стік ділять на склоновий, що стікає по схилах місцевості, і русловий, що проходить по руслах рік і тимчасових водотоків.
Річковий стік входить до складу руслового і являє собою переміщення води безпосередньо по річковому руслу. Він визначається об'ємом води, що протікає в певному створі річкового русла за який-небудь період часу. Для кількісної оцінки річкового стоку застосовують наступні його характеристики.

Витрата води Q (м3/с) – кількість води, що протікає через поперечний переріз потоку (живий перетин потоку) у секунду.
Об'єм стоку W (м3) – кількість води, що протікає через живий перетин потоку за певний період часу.

Модуль стоку qr [м3/(з*км2)] – кількість води, що стікає з одиниці площі водозбору за одиницю часу.

Шар стоку hy (мм) – висота шару води, що стікає з водозбору за який-небудь проміжок часу, отримана при рівномірному розподілі об'єму стоку W по всій площі водозбору.

Коефіцієнт стоку n – відношення висоти шару стоку до висоти шару опадів, що випали на площу водозбору, за розглянутий період часу. Ця безрозмірна характеристика показує, яка частина опадів витрачається на утворення стоку.

Основними поняттями, якими користуються в гідрології при аналізі й розрахунках стоку, є річний, максимальний і мінімальний стік.
Річним стоком називають кількість води, що стікає з даного басейну за рік. Річний стік у якому-небудь створі ріки не залишається постійним від року до року: багатоводні групи років чергуються з маловодними, іноді на загальному тлі багатоводдя відзначаються окремі маловодні роки, і навпаки.

Максимальним стоком (високим стоком) називають об'єм або шар стоку за час проходження основної хвилі повені або за період найбільшого дощового паводка.

Мінімальним стоком (низьким стоком) називають найменший стік рік, що спостерігається в межень (літню або зимову).