Право власності, господарського відання і оперативного управління

Право власності – основне речове право у сфері господарювання. Суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності на свій розсуд одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (або їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб’єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання, чи праві оперативного управління або на основі інших форм правового режиму майна.

Організаційно-установчі повноваження власника – ст. 135 ГК.

Право господарського відання – воно є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, або уповноваженим ним органом, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника, у випадках, передбачених ГК та іншими ЗУ.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб’єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений орган, не втручаючись в оперативну господарську діяльність підприємства.

Правом оперативного управління – визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, або уповноваженим ним органом, для здійснення некомерційної господарської діяльності у межах, встановлених ГК та іншими ЗУ, а також власником майна, або уповноваженим ним органом.

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням та збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений орган. Майє право вилучати у суб’єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується та майно, що використовується не за призначенням.
Право господарського відання і оперативного управління захищається законом аналогічно до положень, що встановлені для захисту права власності.

Право господарського відання – це особливе речове право, що близьке за своїм змістом до права власності. Відмінність полягає у тому, що суб’єкт господарювання користується і розпоряджається не всім майном власника, а лише тим, що за ним закріплено. Частіше за все, правом господарського відання держава наділяє свої державні підприємства. Держава як власник може встановлювати межі повноважень суб’єкта господарювання, які є вужчими, ніж повноваження власника.

Господарюючий суб’єкт, що знаходиться в певній залежності від державний повинен бути відмежований від втручань з її боку в оперативну господарську діяльність.

Правом оперативного управління частіше за все наділяються державні ЮО, організації, що знаходяться на державному бюджеті, тобто фінансуються з державного бюджету. Наприклад, це можуть бути науково-дослідні інститути.

Правом господарського відання наділяються саме фінансовані державні суб’єкти господарювання. Наприклад, заводи, фабрики.
Право оперативного використання характеризується тим, що суб’єкт господарювання здійснюючи некомерційну господарську діяльність володіє, користується і розпоряджається майном, але тільки за призначенням і цілями фінансування, особливо обмеженим тут є повноваження по розпорядженню майном.