Форми та види господарської відповідальністі

Форми господарської відповідальністі:

• Відшкодування збитків – це універсальна форма відповідальності. Вона може застосовуватись у випадку порушення будь-якого господарського зобов’язання. Відшкодування збитків здійснюється у всіх випадках, якщо інше прямо не передбачене законом,причому спеціальної домовленості між суб’єктами господарських відносин тут непотрібно. Головне для застосування цієї форми відповідальності у тому, щоб вчинене правопорушення тягло за собою настання у суб’єкта господарювання збитків.

Збитками визнається об’єктивне зменшення майнових благ суб’єкта господарювання, що ущемляє його інтереси і виражається в розходах, траті, пошкодженні майна і неотриманні доходів. За загальним правилом збитки повинні бути відшкодовані повністю.

1. Сплата штрафних санкцій – така форма відповідальності виконує каральну, стимулюючу функцію, сприяє дотриманню правопорядку в господарській діяльності і застосовується тільки тоді, якщо вона передбачена законом чи договором. Розмір цієї відповідальності залежить від ступеня господарської небезпеки правопорушення і не залежить від суми спричинених збитків. Ця форма відповідальності застосовується не лише до горизонтальних, але і у вертикальних відносинах, коли штрафні санкції застосовуються органами державної влади. Отже, ця форма відповідальності застосовується незалежно від збитків, а залежить лише від факту правопорушення.
2. Обмеження правосуб’єктності – ця форма відповідальності може бути використана самими учасниками господарських відносин в оперативному порядку. Ця відповідальність не має на меті обмежити майновий стан суб’єкта господарювання. Об’єктом її впливу є конкретне суб’єктивне право, що належить правопорушнику. Ця форма відповідальності може застосовуватись незалежно або на ряду зі штрафною відповідальністю, причому як контрагентом, так і органом державної влади, але у випадках, що прямо передбачено або договором, або законом.
3. Застосування оціночних санкцій – ця форма відповідальності застосовується переважно щодо державних підприємств і їх структурних підрозділів. Використовується при неефективній роботі підприємства за звітній період, шляхом зниження розміру заохочувальних фондів. Розміри цієї відповідальності визначаються або вищестоящими господарськими органами, або самими суб’єктами господарювання по відношенню щодо власних структурних підрозділів.
4. Визнання банкрутом – це надзвичайна санкція, що застосовується за передбаченою в законі процедурою у випадку неплатоспроможності суб’єкта господарювання.

Види господарської відповідальністі:

1. В залежності від структури правопорушення і розподілу відповідальності розрізняють:
2. Дольову відповідальність – настає за порушення зобов’язання декількома суб’єктами за договорами, або у випадку об’єднання засобів суб’єктів господарювання для вирішення господарських завдань. Визначається через частку кожного з учасників.
3. Солідарну відповідальність – застосовується у випадку, що передбачений у законі, і можливою є тоді, коли є декілька суб’єктів господарювання на стороні боржника. За цієї умови кредитор має право вибору сплати штрафних санкцій або відшкодування збитків від усіх, або від будь-кого з боржників.
4. Субсидіарну відповідальність – це передбачена законом або договором відповідальність третьої особи за боржника. Це може бути відповідальність гаранта чи поручителя.
5. За обсягом виділяють:
6. Повну відповідальність – відшкодування контрагенту чи державі усіх видів збитків.
7. Обмежену відповідальність – законодавче виключення з принципу повного відшкодування збитків, коли у нормах права встановлюється максимальний розмір збитків, що повинні бути відшкодовані, або коли є припис про нестягнення з боржника певних видів збитків.
8. Підвищену відповідальність – встановлюється для особливо серйозних правопорушень і може бути передбачена як законом, так і договором.