Поняття та значення ліцензування

Ліцензування – це видача, переоформлення та анулювання ліцензій, ведення ліцензійних справ, контроль за додержання ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних угод, а також умови видачі розпоряджень про усунення порушень законодавства в сфері ліцензування.

Ліцензування провадиться для:

1. Забезпечення рівності прав і законних інтересів усіх суб’єктів господарювання.
2. Захисту прав, законних інтересів, життя та здоров’я громадян
3. Захисту навколишнього природного середовища.
4. Забезпечення безеки держави
5. Встановлення єдиного порядку ліцензування певних видів господарської діяльності.
6. Встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підльяга.ють ліцензуванню.

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства України підлягає обмеженню.

В ліцензії зазначається найменування органу ліцензування, що піддаються ліцензії, види господарської діяльності, на право провадження якого видається ліцензія, найменування ЮО (або ПІБ ФОП), ідентифікаційні код ЮО (ідентифікаційний номер ФО платника податків), місцезнаходження ЮО (місце проживання ФОП), дата прийняття рішення про видачу ліцензії, номер цього рішення, строк дії ліцензії, ПІБ, посада особи, яка підписала ліцензію, дата видачі ліцензії, наявність додатку.

Ліцензія підписується керівником органу ліцензування, або його заступником та засвідчується печаткою цього органу. На сьогоднішній день ліцензуванню підлягають 87 видів господарської діяльності, зокрема:

1. Пошук, розвиток та видобування корисних копалин.
2. Виробництво зброї.
3. Виробництво вибухових матеріалів.
4. Виробництво особливо небезпечних хімічних речовин.
5. Видобуток і виробництво дорогоцінних металів.
6. Виробництво лікарських засобів, медикаментів, оптова та роздрібна торгівля ними.
7. Виробництво пестицидів та агрохімікатів.
8. Розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації для каналів зв’язку, інших засобів для власного отримання інформації і т.д.

В Україні існує 42 органи ліцензування, вони затверджені Постановою КМУ від 14.11.2000 року. Наприклад, Мінекономіки здійснює ліцензування діяльності експорту та імпорту дисків для лазерних систем зчитування; Державний департамент з питань банкрутства ліцензує діяльність арбітражних повірених, а також розпорядників майна, керуючих санацією та ін.; Мінтранс ліцензує посередництво у працевлаштуванні за кордоном; Держмитслужба ліцензує посередницьку діяльність митного брокера та митного перевізника; Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг ліцензує страхову діяльність; Мін’юст ліцензую збирання, оброблення, зберігання, захист, використання інформації, яка складає кредитну історію.

Суб’єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, зобов’язаний особисто, або через уповноважений ним орган чи особу, звернутися до відповідного органу ліцензування із заяво. встановленого зразка про видачу ліцензії.
Ця заява повинна містити:

1. Відомості про особу господарювання.
2. Вид господарської діяльності, на провадження якого заявник має намір отримати ліцензію.

До цієї заяви повинні бути додані:

1. Копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, засвідчені нотаріально або органом, який видав.
2. Копія заяви з описом.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії, або про відмову в її видачі у строк не пізніше, ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви і документів, що додаються до цієї заяви.

Повідомлення про видачу ліцензії або про відмову у видачі, повинно бути надіслано заявнику у письмовій формі протягом 3 робочих днів з моменту прийняття рішення.

Якщо прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії, то необхідно зазначити підстави цієї відмови.