Загальна характеристика кримінально-виконавчої системи України

Література:

• КВК
• Підручник КВП України
• Указ Президента України «Про положення про державний департамент України з питань виконання покарань»
• ЗУ «Про державну кримінально-виконавчу службу»
• ЗУ «Про загальну структуру і чисельність кримінально-виконавчої системи України» від 03.02.2000 р.

Система – це множинність елементів, які перебувають у відносинах та зв’язках між собою і утворюють певну єдність і цілісність.

Кримінально-виконавча система України – це сукупність органів та установ держави, які здійснюють діяльність з виконання кримінальних покарань, наділені спеціальним статусом і перебувають у відносинах субординації між собою.

Кримінально-виконавча система – це більш широке за своїм об’ємом поняття, яке охоплює систему органів держави, правовідносин, забезпечені механізмами реалізації державної політики в сфері виконання покарань.

Державна кримінально-виконавча служба України – це система органів та наявність правового зв’язку між цією системою та її працівником.

Органами кримінально-виконавчої системи є:

1. Державний департамент України з питань виконання покарань;
2. Його територіальні органи;
3. Кримінально-виконавча інспекція.

Очолює кримінально-виконавчу систему України Державний департамент з питань виконання покарань.

Установами виконання покарань є:

1. Арештні доми (на сьогодні не існують. Цю функцію виконують слідчі ізолятори);
2. Кримінально-виконавчі установи;
3. Спеціальні виховні установи (виховні колонії).

До кримінально-виконавчої системи України входять:

1. Слідчі ізолятори;
2. Заклади охорони здоров’я (окремі з них);
3. Воєнізовані формування;
4. Навчальні заклади (окремі з них);
5. Підприємства та організації забезпечення.

Не входять до кримінально-виконавчої системи України, але здійснюють виконання кримінальних покарань такі органи:

1. Державна виконавча служба (штраф і конфіскацію майна). Існує електронний реєстр виконавчих проваджень;
2. Дисциплінарний батальйон. Після відбування покарання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовець не вважається таким, що має судимість.

Ключовими ознаками органів та установ виконання покарань є:

1. Виключний характер діяльності – виконання покарань;
2. Здійснення певних функцій – управлінських та адміністративно-господарських (органи)) та виконавчо-розпорядницьких (установи).

Персонал кримінально-виконавчої служби має статус державних службовців. Чисельність персоналу: 33% від кількості осіб, які утримуються в колоніях; 5 % від кількості осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції. Вказана чисельність персоналу залишається незмінною протягом календарного року.