Аналіз закордонних ринків. Мита

Мита (митні тарифи) є найбільш традиційним і загальноприйнятим засобом регулювання зовнішньої торгівлі. Традиційно вони розглядаються як основний інструмент захисту національного ринку, і саме на їхнє зниження були спрямовані чисельні переговори про лібералізацію торгівлі, у тому числі в рамках СОТ. Щоб товар був пропущений через митний кордон держави той, хто його ввозить (вивозить), повинен сплатити в бюджет держави спеціальний податок, що залежить від  вартості чи кількості ввезеного ( вивезеного) товару.

Імпортні мита існують практично в усіх державах. Експорт обкладається митом лише у виняткових випадках. Застосовувані ставки мита зібрані в імпортному й експортному митному тарифах. Митні правила в кожній державі мають свою специфіку, на яку потрібно звертати саму пильну увагу.

Розглянемо порядок здійснення імпортних митних операцій у США як приклад роботи на найбільш складному для українських товарів ринку.

А. Загальні принципи і правила

Усі товари, ввезені в США, обкладаються митом, за винятком тих, котрі звільнені від її спеціальною постановою.

Митне керування США класифікує товар, і на підставі цього рішення експортер (іноземна фірма) одержує статус обкладання даного товару митом. Для класифікації потрібно подати таки відомості:

• докладний опис товару;
• його основне призначення;
• комерційну назву в США;
• специфікацію і хімічний аналіз;
• опис методу виробництва;
• кількість складових деталей і їхню вартість.

Митне керування США може обкласти товар спеціальним митом за антидемпінговим законодавством, якщо “імпортні товари  продаються чи можуть бути продані в США за ціною нижчаю, та, що вважається розумною”. Компенсаційне мито можуть накласти також на товар, експортери якого субсидуються  урядом чи одержують від нього експортну премію. Нарешті, Митне керівництво США ( як і інші урядові органи) має право уводити глобальну квоту, що визначає загальну кількість товару, що може бути завезене в США за певний час. Тарифні квоти дозволяють ввезти деяку кількість товару, оплачувану митом меншого розміру, ниж звичайно.

Розглянемо  особливості  регулювання імпорту в Японії, Південній Кореї, Китаї і Росії.

Генеральний курс імпортної політики Японії полягає у формуванні імпорту на максимально вигідних для Японії умовах. У митному тарифі Японії ставки мит згруповані в чотирьох стовпцях:

• загальні ставки мит;
• ставки мит, зафіксовані в СОТ;
• преференційні ставки;
• тимчасові ставки мит, що вводяться на підставі Закону про тимчасові тарифні міри.

Преференційний режим по відношенню до країн Східної Європи поширюється тільки на Болгарію, Румунію.

Імпортні квоти в Японії поширюються на 77 товарних найменувань. Список товарів, що підлягають квотуванню, наведений у додатках до «Закону про контроль над іноземною валютою і зовнішньою торгівлею». Основними товарами, на який поширюються імпортні нетарифні обмеження, є : молоко, сметана, сир, апельсини, яловичина, ананаси, фруктові і томатні соки та ін. У Японії поширене обмеження імпорту за допомогою встановлення певних технічних вимог до товару,  до його упакування, маркірування, відповідності нормам санітарного чи ветеринарного контролю і т.д. Основна увага при цьому звертається на якісні характеристики продукції, такі як екологічна чистота, рівень споживання енергії (для машинно-технічних виробів), дозування компонентів ( для фармакологічної продукції) і ін.

У Республіці Корея «Закон про митницю» містить положення про систему та процедури виконання своїх обов'язків працівниками митниць у частині, що стосується митного очищення, митних складів, транспортного забезпечення та ін. для належного контролю за потоком іноземних товарів і запобіганню контрабанди. Для звільнення від  податку чи зменшення розміру мита на імпортні товари в особливих випадках прийнятий «Закон про регулювання оподатковування» і «Закон про заохочення іноземних інвестицій» .

З 1988 року в Республіці Корея  введена система визначення тарифних ставок, з урахуванням «Системи упорядкованого опису і кодування товарів».

Згідно   «Закону про митницю» визначаються ціни на товари, їх декларування, порядок визначення тарифних ставок. Він також допускає певну гнучкість у плані зменшення мит, звільнення від них, чи відшкодування  виплати вроздріб, щоб більш повно врахувати зміни в економіці, політику уряду за соціальними питаннями, освітніми і іншими питаннями, а також враховуючи міжнародні угоди, практику і пільги.

У даний час основними особливостями зовнішньої торгівлі Китаю є:

• контроль за обсягами імпорту й експорту;
• проведення пільгової податкової політики по відношенню окремих країн (наприклад, безмитний імпорт 20 % північнокорейських товарів, пільги за бартерною торгівлею з СНД);
• наявність обмежень за реалізацією імпортних товарів всередині країни, обмеження самостійного виходу підприємств на зовнішній ринок.

У той самий час існують високі імпортні мита і нетарифні бар'єри. Так, Китай сам будучи великим експортером текстилю, стягує 80 % мито з імпортних текстильних виробів і 100 %  –  з виробів із синтетичних волокон. Імпортне мито по побутових електроприладах також становить 100 %, а по автомобілях – 180-220%. В цілому рівень мит  становить 22, 5 %, що перевищує середній рівень як розвинутих країн (5%), так і  тих, що розвиваються (13%).

У ході реформ Китай прийняв «Митний кодекс КНР», переглянув імпортно-експортний податковий режим. Це зміцнило роль тарифів як економічних важелів.

Митний кодекс Російської Федерації передбачає такі види митних платежів:

• мито, податок з додаткової вартості, акцизи;
• збори за видачу і поновлення ліцензій митними органами;
• митні збори за митне оформлення і т.д.

Експортний митний тариф введений у Росії з 1992 року. Податки з додаткової вартості й акцизи з товарів, що направляються на експорт не стягуються. Російський експортний тариф характеризується високим ступенем диференціації. Значне коло товарів взагалі  виведене  з сфери його дії.

Імпортний митний тариф, на відміну від експортного, включає всі позиції товарної номенклатури ВЕД. Тариф має триколонну структуру. Базові ставки, затверджені урядом, наводяться в другому стовпчику. Ці ставки застосовуються при ввозі товарів, що відбувають з країн, яким Росія надала  режим найбільшого сприяння. Перший стовпчик містить преференційні ставки, що становлять 50 % від базових, а третину – максимальні ставки збільшені порівняно з базовими в 2 рази. Імпорт деяких товарів звільнений від митного обкладання. Найбільш високі мита встановлені на ввезення спиртних напоїв ( до 100%) . Високі ставки митного обкладання застосовуються також до ігристих вин, лососю, біжутерії, яхт,  автомобілів і деяких інших товарів.

Як бачимо, митне законодавство здатне порушити самі сміливі плани роботи на зовнішньому ринку, і його в першу чергу треба враховувати аналізуючи ринок. Це свого роду нормативний параметр конкурентоспроможності товару, але не має відносин до його якісних особливостей.