Особливості оподатковування. При проробленні питання про заснування фірми за кордоном варто звертати особливу увагу на податкове законодавство країни.

Розмір податку залежить насамперед від розмірів прибутку фірми (табл. 7).
На практиці в більшості компаній на сплату податків іде менша частка прибутку, ниж зазначено в таблиці.

По-перше, компанії можуть легально зменшити величину, підлягаючу оподатковуванню суми за рахунок збільшення відрахувань у неоподатковувані податком фонди ( амортизаційний, пенсійний і ін. ).

Таблиця 7 – Базові ставки оподатковування акціонерних компаній (% від оподатковуваного прибутку до її розподілу)

По-друге, використовуються різні податкові пільги ( у депресивних районах, для експортерів і т.п. ).

По-третє, у багатьох країнах компанії з невеликим обігом обкладаються більш низькими податками ( наприклад, у Великобританії компанії з прибутком менш 750 тис. ф. ст. обкладаються податком у розмірі не 35, а від 25 до 35 %).

По-четверте, у ряді країн податок із прибутку корпорацій може виплачуватися не тільки окремою фірмою, але і її материнською компанією (якщо фірма входить у групу компаній), що на практиці дозволяє знизити податкову базу компаній групи.

По-п'яте, майже усюди діє система покриття збитків компаній за рахунок її прибутків.

У першому випадку дозволяється відраховувати з раніше отриманого прибутку витрати поточного року, у результаті чого виплачена раніше фірмою сума податків виявляється надмірно високою і це підвищення компенсується за рахунок зниження майбутніх податків.

В другому випадку збитки поточного року відраховуються з майбутнього прибутку. Наприклад, у Нідерландах дозволяється перенесення збитків назад на 3 роки і перенесення збитків уперед на 8 років.

У результаті реальні ставки оподатковування набагато нижче базових. Наприклад, у ФРН реальний рівень оподатковування становив у 1989 році 50%.

Угоди про запобігання подвійного оподатковування. З низкою закордонних країн Україна має угоди про запобігання подвійного оподатковування прибутків і майна.

Відповідно до цих угод фірми з російським капіталом у цих країнах ( і навпаки, фірми в Україні з капіталом цих країн) звільняються від податків на відсотки, дивіденди, якщо вони переводяться в Україну ( і відповідно з України), а також одержують деякі інші податкові пільги.

У 1994 році набрала сили угода із США і Польщею. У 1995 році ратифіковані договори з Великобританією, Швецією, Болгарією, Угорщиною, В'єтнамом, Ізраїлем, Ірландією, Китаєм, Південною Кореєю, Люксембургом, Румунією, Словаччиною, Туреччиною.

Що конкретно дають такі угоди? Звернемося, наприклад, до угоди з ФРН.

По-перше, якщо українсько-німецька фірма переводить з Німеччини в Україну належний їй прибуток, то цей прибуток у самій  Німеччині чи звільняється від податку (якщо вона має форму роялті чи відсотків за деякими операціями), чи ж податки стягуваються за зниженою ставкою (для прибутку у формі дивідендів – 15% замість 25%, а у формі відсотків по низці операцій –5%  замість 25%). Але не можна забувати, що, надійшовши в Україну, цей прибуток буде перерахований в гривні, зараховані до загального розміру прибутку українського інвестора й обкладені відповідним українським  податком.

По-друге, якщо український інвестор продасть свій пай у цій фірмі іншому інвестору, але не німецькому, то ця угода не буде обкладено у цьому випадку німецьким податком на оборотний капітал.

По-третє, якщо на цю фірму був відряджений на термін не менш півроку фахівець з України, то його заробітна плата обкладається податками в Німеччині. Якщо ж у Німеччині знаходиться з метою навчання російський студент, чи практикант учень, то його стипендія не обкладається німецькими податками, якщо її виплачує не Німеччина.