Політико-правове середовище

Різні ринки різко відрізняються один від одного  своїм політико-правовим середовищем. Політична стабільність – це винятково важливий фактор у міжнародному маркетингу. Уряди регулярно змінюють один одного, але іноді зміна політичного курсу виявляється дуже різкою. Однак,  і без зміни уряду політичний режим може відгукнутися на виниклі в країні настрої.Це може бути конфіскація власності іноземної фірми, блокування її валютних резервів, введення імпортних квот чи нова система оподатковування. Для успішної роботи на зовнішньому ринку необхідно знати які митні бар'єри існують у даній країні. Головні моменти, які необхідно уточнити стосуються митного кодексу  країни, для того щоб впевнено орієнтуватися в законодавчих основах, організації і функціонуванні митної служби, у митному тарифі, що дозволяє обчислювати витрати, пов'язані з доставкою товару на ринок, і в можливій спеціальній регламентації. При аналізі митних бар'єрів важливо оцінити їхню реальність і стабільність. Юридичні перешкоди  можуть бути описані в документі, що  називається «Комплекс іноземних інвестицій». Його статті регламентують участь іноземного капіталу в національній економіці країни.

Регламентаційні перешкоди – це так звані нетарифні обмеження. Вони бувають різниими:  установлення нових стандартів, яким конкуренти не можуть відповідати, створення стандартів, з якими конкуренти не можуть погодити свою продукцію, тому що це пов'язано з інвестиціями, які не окупляться, ускладнення системи одержання дозволу на увезення, спеціальні обмеження на маркірування і т.д. Тільки санітарні вимоги при увезенні продовольчих товарів змінюються в настільки широких кордонах від ринку до ринку, що нерідко потрібна спеціальна служба й об'ємна оперативна інформація, щоб зрозуміти та оцінити ці вимоги. Пізнання і забезпечення нетарифних обмежень по кожному привабливому ринку є умова, що визначає успіх і розмір прибутку.

Існує ще одна група нетарифних обмежень, що заслуговує на увагу. Це різні види валютно-фінансових обмежень. Іноді уряд блокує власну валюту чи забороняє її переведення у будь-яку іншу. Крім валютних обмежень, великий ризик для продавця на закордонних ринках пов'язаний з коливаннями обмінних курсів валют.

При  розгляді  політико-правового  середовища  в  міжнародному  маркетингу,  перше  на  що  варто  звертати  увагу – це  форма  правління. Аналіз політико правового середовища пов'язаний з розглядом політичного режиму у вигляді форм правління і вивченням ступеню державного втручання в рішення економічних проблем країни.  

Види  політичних  систем(форм  правління) зустрічаються в таких формах:

1) демократичні  (радикалізм, лібералізм і консерватизм);
2) недемократичні (авторитаризм, тоталітаризм).

При  розгляді  навколишнього  середовища  в  міжнародному  маркетингу  розглядається  ступінь державного  втручання  (централізація  доходів  і  витрат). Ступінь централізації доходів і витрат у різних  країнах    світу    можна побачити в табл. 3 .

Мірою приступності закордонних ринків може служити  склад і твердість торгових  бар'єрів. Під вхідними бар'єрами, звичайно, розуміються  будь-які міри правового, організаційного, технічного, економічного, фінансового та ін. характеру труднощі, що створюють, для входу на товарний ринок. Основні види торгових бар’єрів наведено на рис.1.

Таблиця 3 – Ступінь централізації доходів і витрат

Найбільш розповсюдженим видом бар'єра упереждаючого вихід на ринок є  мита.

Розрахунок  мита  може  здійснюватись  різними  способами  на  основі  встановлених  нормативів.

1. Розрахунок  мита  виходячи  з  вартості  товару 
(ad  valorem)

,                                  (1)

де     Мвмп1  - розмір мита  з  імпорту;
В - вартість  товару  (звичайно  за  контрактом);
К - нормативний  коефіцієнт  мита.

Наприклад,

В=700000 у.е.;  К=20%,  тоді  Мімп1=700000*0,2=140000 у.е.

2. Специфічний  спосіб  розрахунку  мита  з  урахуванням  кількості  одиниць  товару, що поставляється.

,                   (2)

де  Мімп2 - величина  товару;
К - мито  з  одиниці  товару  (звичайно  в  євро);
В - кількість  одиниць  товару;
Кє - курс  євро;
Квк - курс  валюти  контракту;
Кє/Квк - перекладний  коефіцієнт.

3. Змішаний  спосіб  розрахунку  мита.

Етапи: 

• розраховується  мито,  виходячи  з  вартості  товару,
• розраховується  мито,  виходячи  з  кількості  товару,
• стягується  мито  за тим  варіантом,  за  яким  його  величина  більша.

Приклад 4

Митні  тарифи  США рівні
тариф  на  ввіз  норкових  шуб = 0%;
тариф  на  дитячі  товари = до  35%;
тариф  на  дитяче  харчування = 18%;
тариф  на  ввіз  омарів = 0%  і  ін.

Особливу роль серед нетарифних бар'єрів відіграють квоти на імпорт і експорт товарів.

Експортна  квота - це  відношення  обсягу  експорту  в  натуральному  (вартісному)  вираженні  до  обсягу  виробництва  даного  товару  в  країні  за  певний  період
.                          (3)

Імпортна  квота - це  відношення  імпорту  товару  до  обсягу  споживання  цього  товару  в  країні  за  певний  період  часу
.                            (4)

Рисунок 1 – Види торгових бар'єрів

Статистика свідчить про те, що в  малих  країнах  квоти  звичайно  вищі,  ніж  у  великих  державах,  тому  що  вони мають  обмежений  внутрішній  ринок ( табл.4).

Таблиця 4 – Розміри експортно-імпортних квот у країнах світу

Дуже  великий  вплив  на  зовнішньополітичні  зв'язки  створюють економічні  співтовариства  (зокрема,  ЄС).

У складі торгових бар'єрів виділяються бар'єри об'єктивного і суб'єктивного характеру.

До числа об’єктивних відносять вхідні бар'єри структурного характеру, висота яких залежить від загальної економічної ситуації в країні, на конкретному товарному ринку при обліку досягнутого організаційно-технологічного рівня виробництва. До числа цих бар'єрів можна віднести:

1) Обмежений попит, пов'язаний з невисокою місткістю ринку, насиченістю його товарами при низькій платоспроможності споживачів. На регулювання цього бар'єра спрямована державна політика по стимулюванню попиту, створенню умов для вільного переміщення товарів, стабілізації цін. Стратегія окремих фірм полягає в проведенні політики стимулювання попиту, диверсифікованості виробництва, агресивній збутовій політиці.
2) Бар'єри позв'язані з розмірами первісних інвестицій, що приводить до різної привабливості ринків для потенційних інвесторів. На регулювання  цього бар'єра спрямовані державні заходи для стимулювання інвестицій і обмеженню інфляції, розвиток тендерів і лізингу.
3) Розходження в рівнях питомих витрат. Бар'єри цього виду виникають у разі, коли витрати у вхідних на ринок фірм вище присутніх там виробників.
4) Економічні й організаційні обмеження. Вирішальне значення тут має інвестиційна, кредитна, податкова, цінова політика уряду, а також загальноекономічні показники( норма прибутку, строки окупності, цінова динаміка). Певне значення має організованість і відкритість ринків праці, капіталу, інвестиційних товарів і технологій.
5) Ступінь розвитку ринкової інфраструктури. Нерозвиненість інфраструктури у вигляді необхідних засобів комунікації  і підприємств ділових послуг ускладнює вступ на ринок нових суб'єктів господарювання.
До числа бар'єрів суб'єктивного характеру належить стиль поведінки суб'єктів, що хазяйнують. Це ступінь виконання ними законів, норм і правил поведінки. До цієї групи бар'єрів можна віднести наступні:
1) Стратегія виробників, що  діють на ринку, що виражається в їх ціновій і збутовій політиці, у розпорядженні належної їм інтелектуальної власності у вигляді патентів, ліцензій, товарних знаків. Їхня економічна сила дозволяє їм вести тверду цінову конкуренцію і першими займати вільні ринкові ніші.
2) Вертикальна(горизонтальна) інтеграція діючих на ринку виробників дозволяє їм використовувати переваги внутрішньокорпоративних зв'язків, доступ до різних видів ресурсів і налагоджених збутових мереж.
3) Адміністративні бар'єри складаються в ускладненні порядку ліцензування, квотування, реєстрації підприємств, застосуванні мір неправового, часто криміногенного характеру.

Вплив цих бар'єрів робить негативні наслідки для економіки країни у вигляді:

• утрати  конкурентоспроможності;
• скорочення робочих місць внаслідок відтоку капіталу;
• відтіку висококваліфікованих кадрів;
• утрати ринкової інформації;
• політичні та інши ризики.

Вигоди, що приносить вихід на закордонні ринки, складаються з:

• одержання більшого прибутку;
• зростання  об’єму знань;
• стимулюванні персоналу;
• підвищення конкурентоспроможності;

скорочення витрат виробництва.