Держава як учасник приватноправових відносин

1. Імунітет держави та його види.
2. Види правочинів, що укладає держава.

Ст. 30 ЗУ «Про МПП». Держава може бути учасником приватноправових відносин. При цьому держава не користується жодними перевагами, а має ті ж самі права та обов’язки. До таких відносин застосовуються норми цього закону (ті ж самі норми, що визначають правове регулювання за участю інших суб’єктів).

Держава має повну владу на своїй території, тобто має юрисдикцію.

Імунітет – від лат. звільнення від чого-небудь. Це право держави на звільнення від юрисдикції інших держав, право на незастосування до цієї держави різних примусових заходів зі сторони судових, адміністративних та інших органів інших держав.

Юрисдикційні імунітети. Одна країна не підкоряється юрисдикції іншій країни. Він поділяється на:

а) судовий імунітет – держава не підсудна судам іншої держави. Не можливо притягнути державу в якості відповідача за справою, яка порушена судом іншої держави;
б) імунітет від попереднього забезпечення позову – без згоди держави не можна приймати рішення про попереднє забезпечення позову і не можна вживати жодні примусові заходи, які стосуються майна держави;
в) імунітет від примусового виконання рішення.

Імунітет власності країни – власність країни є недоторканою, а тому майн країни не може бути без згоди примусове відчужене, арештоване на території іншої держави.

Імунітет від дії іноземного права – неможливо застосувати до правовідносин за участю держави іноземне право, а також неможлива екстериторіальна дія іноземного права без згоди тієї держави, на території якої застосовується це іноземне право.

Імунітет правочинів – правочини за участю держави повинні регулюватися правом цієї ж держави, якщо згодою сторін не встановлено інше.

Вибір імунітетів, в залежності від обсягу тих положень, які можуть визначатися державою відповідно до її внутрішнього законодавства:

• Абсолютний імунітет – це такий вид імунітету, коли держава користується імунітетом в повному обсязі, всіма його елементами і положення цього імунітету розповсюджуються на будь-яку діяльність держави і на всю її власність (СРСР).
• Обмежений імунітет:
• Функціональний імунітет – це такий вид імунітету, який заснований на принципіальному поділі функцій держави на публічно-правову та приватноправову;
• Обмежений імунітет - це імунітет, який не використовує формальних критеріїв, а формулює перелік конкретних випадків, коли держава не користується імунітетом.