Право власності — Студопедія

Колізійні питання права власності
Націоналізація
Іноземні інвестиції

1. Колізійні питання права власності

Іноземці мають ті самі права, що і громадяни України, за загальним правилом. (ст.26 КУ).

Виключення: Постанова ВРУ 1992 року «Про право власності …», ЗК - землі с\г призначення не можуть перебувати у власності громадян
Колізійна прив'язка: Закон місця знаходження майна, в деяких країнах – особистий закон власника майна.

Найбільше колізій з рухомими і нерухомими речами.

Висновки (відповідно до З.У. «Про МПП»):

Норми закону регулюють не тільки право власності, але і речові права.
Право вибору сторонами належного для застосування правопорядку.
Підкреслюється значення міжнародних угод, які мають перевагу над національним правом.

Позовна давність віднесена до сфери матеріального права, визначається правом правочину.
Віденська конвенція
Деякі колізії стосуються щодо окремих речей, наприклад, ст. 19 Кодексу торгового мореплавства

2. Націоналізація

НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ – одержавлення, вилучення майна із власності ЮО та ФО та передача його у власність держави.
Шляхи різні: підприємств, які належали іноземцям; всіх об'єктів або всієї економіки або окремої галузі.

На сьогодні Венесуела проводить націоналізацію.
Держава, яка прийняла рішення про націоналізацію, закріплює свою систему права власності.
Порядок регулюється правом тієї країни, яка прийняла рішення про націоналізацію.

Ознаки націоналізації:

Прийняти акт про націоналізацію
Це захід загального характеру, а не захід покарання окремих осіб
Здійснюється по відношенню до власності не залежно від її власника
Якщо буде виплачена компенсація, то внутрішнє законодавство повинно містити дані про компенсацію і її розмір
Закони про націоналізацію повинні мати екстериторіальну дію.

Держави беруть на себе не проводити націоналізацію.

3. Іноземні інвестиції

Існує дві групи країн, які мають різні підходи до інвестиційної діяльності:

Не мають спеціального законодавства про інвестицію (не мають особливої потреби у інвестиціях, але їх прихід не заборонено)
Держави, які хочуть залучити інвестицію на свою територію, тому в них прийняті закони, які регулюють інвестиції

З.У. «Про іноземне інвестування»
Сеульська конвенція 1985 року (створила багатостороннє агентство по гарантіям інвестицій)
Вашингтонська конвенція «Про регулювання інвестиційних спорів» 1965 рік (держава, яка зацікавлена у інвестиціях повинна створити умови: стабільні, рівноправні, відкриті. Інвестори повинні мати національний режим).

Групи заходів:

Негативні
Держава може встановити контроль за допуском іноземного капіталу до розробки надр і природних багатств
Недопущення іноземного капіталу у найбільш важливі галузі економіки
Встановлення обов’язкової долі участі національного капіталу тих підприємств, які створюються іноземними інвесторами
Заходи щодо використання частини в порядку реінвестицій
В процесі визначення концесійної політики
Заохочувальні
Звільнення від митних зборів під час ввезення сировини, обладнання, необхідних для функціонування цих підприємств
Повне або часткове звільнення від податку на прибуток (на необмежений або визначений час)
Безмитне вивезення готової продукції
Право повного або часткового переведення прибутків за кордон
Надання гарантій щодо не проведення націоналізації

Можливість укладання двосторонніх угод про сприяння у сфері інвестицій (передбачаються конкретні органи управління держави, які будуть виконувати цю роботу, визначаються органи, які будуть вирішувати спори. Це не виключає звернення до міжнародних арбітражів)
При спеціальному режимі інвестиції діють на окремих територіях – зонах вільної торгівлі (для кожної зони існує свій порядок).

Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій від 07.08.1996 року (всі іноземні інвестиції підлягають реєстрації – РМАРК, обласні, Київська і Севастопольська державна адміністрація. Їм надають свій номер і вносять до спеціального реєстру. Лише після цього її можна реалізувати.).

Мінська конвенція про правову допомогу … ч.4(«майнові правовідносини»)