Політичний процес

Політичний процес відображає реальну взаємодію суб’єктів події та результат цієї взаємодії. Він показує, яким чином політичні інститути взаємодіють між собою – технологічний бік. Політичний процес виключає єдиновекторність (загадуваність).

Важливим для політичного процесу є часова характеристика – як довго відбуваються зміни.

Політичний процес – це сукупність дій інституціоналізованих і неінституціоналізованих суб’єктів щодо здійснення своїх специфічних функцій (дисфункцій) у сфері влади, які врешті-решт ведуть до розвитку або занепаду політичної системи.

Структура політичного процесу

1. За масштабом:
2. Базові – процеси, які здійснюють вплив на всю територію держави (або навіть світу), вплив цього політичного процесу торкається абсолютно всіх (процеси політичної участі, конституційний процес)
3. Перефірійні – характеризує динаміку формування окремих асоціацій або в рамках певних територій.

Етапи функціонування політичного процесу:

1. Стадія конструювання (конституювання) політичного процесу – різного роду акції політичних акторів, формування нових політичних інститутів, рухів, формування норм.
2. Стадія функціонування – функціонують ті норми, які були створені на першому етапі.
3. Стадія розвитку – структури і механізми влади починають виходити на новий рівень, який дозволяє адекватно відповідати на виклики часу.
4. Етап занепаду – розпадається та політична цінність, яка була створена, функціонувала та розвивалася. Ресурси завжди закінчуються із досягненням певних цілей.

Політичні зміни – це поява нових характерних рис у способі та характері взаємодії політичних суб’єктів.

Політичний розвиток – це послідовна зміна якісних станів політичної системи і окремих її елементів. Політичний розвиток відбувається внаслідок політичних змін.