Радіонуклідні дослідження серцево-судинної системи

Радіокардіографія

РКГ- реєстрація швидкості проходження РФП крізь камери серця з метою визначення параметрів серцевої діяльності.

Показання: пороки серця, миготлива аритмія, порушення кровообігу, хронічні захворювання легень, гіпертонічна хвороба, тиреотоксикоз.
РФП: альбумін сироватки людини – 131I-АСЛ або 99mТс-АСЛ.

Для зменшення поглинення 131I щитовидною залозою пацієнтам перед і після дослідження назначають препарати йоду (розчин Люголю, КI), а при використанні 99mТс-АСЛ - калію перхлорат.

Апаратура: багатоканальні хронографи, КПРДІ-3
Радіокардіоаналізатори РКА 3-01, РКА 5-02.
Принцип методики: реєстрація кривої - радіокардіограми (РКГ) зміни інтенсивності ?-випромінення, яке виходить з порожнин серця при першому проходженні по ним РФП (принцип Стюарта-Гамільтона).
Методика дослідження: хворого досліджують в лежачому стані. Визначають активність РФП, яка буде введена внутрішньовенно (в/в) - підраховують активність повного шприцу та після введення РФП. Різниця між ними і буде визначаєма активність (в середньому це 0,6-1,5 МБк). Детектори встановлюють слідуючим чином: 1-й в IV міжребіррі по лівому краю грудини. Додаткові детектори можна розміщувати на ділянці легень, правої ліктьової вени, потилиці. Разом з введенням індикатору включають самописець.

Існує якісна та кількісна інтерпретація РКГ:

Якісна інтерпретація. РКГ в нормі (А) має форму кривої з двома піками. При патології змінюється (Б). Перший пік – проходження РФП крізь праві відділи серця, наступний спад концентрації – викид крові з правого шлуночку в мале коло кровообігу. Другий пик – надходження РФП з малого кола в ліві відділи серця, а наступний спад – викид крові у велике коло кровообігу.

А                                                                      Б

Рис. 4.1. радіокардіограма(А - в нормі, Б - при патології)

Оцінюються наступні характеристики:

• Співвідношення амплітуди першої та другої хвилі.
• Крутизна вихідного відрізку першої хвилі, яка характеризує швидкість надходження РФП в порожнини серця.
• Крутизна низхідних відрізків. Швидке зниження цих відрізків свідчить про відсутність функціональної патології. Повільне зниження – при недостатності передсердно-шлуночкових клапанів, ділятації відділів серця та зменшення скоротливої здатності міокарду.
• Характер вершини  хвилі (гостра, закруглена, розширена). В нормі мають бути гострі вершини, закругленні та  уширенні – порушення внутрисерцевої гемодинаміки;
• Відстань між пиками, яка характеризує час циркуляції у  малому колі кровообігу.
• Вираженість хвилі рециркуляції. Висока і чітка хвиля - ефективний кровообіг. Згладжена - недостатній.

Кількісна інтерпретація РКГ. Визначення хвилинного об?єму (ХО), об?єму циркулюючої крові (ОЦК), серцевого індексу (СІ), індексу систолічної потужності (ІСП).

В клінічній кардіології застосовуються два варіанта методів сцинтиграфічного дослідження за допомогою гамма-камери:

1. Радіонуклідні динамічні методи дослідження внутрисерцевої гемодинаміки та скоротливої функції міокарду (ангіокардіографія, радіонуклідна вентрикулографія). Вони дозволяють оцінити функціональну активність серця та стан внутрисерцевої гемодинаміки і виявити у стінках шлуночків зони дискінезії, гіпокінезії, акінезії, парадоксальних рухів, аневризми шлуночків.

• 
     Радіонуклідні статичні методи оцінки перфузії міокарду (міокардіосцинтиграфія). Вони базуються на здатності здорового міокарду активно накопичувати міокардіотропні індикатори. Застосовуються для діагностики ішемічної хвороби серця (ІХС) та інфарктів міокарду. Розрізняють пряму та непряму візуалізацію інфаркту. В першому випадку застосовують 99mTc-пірофосфат, який вибірково поглинається некротизованою тканиною, але не затримується в незміненому міокарді. В другому випадку застосовують 201Tl-хлорид, 99мТс-МіВі, 99мТс-тетрафосмін, які накопичуються в міокарді, але не проникають у вогнище некрозу. Це бінуклідна РНД. 201Tl-хлорид має біологічну спорідненність з калієм, Т1/2=73,5 годин, ?-випромінювач. Максимальне накопичування в міокарді через 5-10 хвилин після введення.

Рис. 4.2. Міокардіосцинтиграфія з 99mТс-пірофосфат і 201ТІ-хлоридом

         Візуалізація вогнища некрозу можлива тільки через певний час після початку ішемії міокарду (ІМ). Так, сцинтиграми з 99mTc-пірофосфатом доцільніше проводити через 24-36 годин після ІМ. Тест з 201Tl-хлоридом доцільніше, так як дозволяє виявити ІМ в перші 6 годин його розвитку.

Радіонуклідні дослідження серця на сучасних однофотонних емісійних комп'ютерних томографах (ОФЕКТ) та позитронних емісійних томографах (ПЕТ) дозволяють більш детально досліджувати і виявляти зони ішемії міокарду.