Радіонуклідні дослідження дихальної системи

В клінічній практиці застосовуються три групи методик радіонуклідного обстеження легень

• Методики засновані на введенні РФП у вигляді  газу в легені шляхом інгаляції, що дозволяє оцінити вентиляційну здатність  легень. Радіопульмонографія.
• Методики, пов’язані з введенням РФП в кровоносне русло. При цьому РФП швидко дифундує з судин в оточуючу тканину, що дозволяє оцінити легеневу перфузію.
• Методики, засновані на введені в кров макросфер РФП, які емболізують капіляри та знаходяться в них до моменту свого розсмоктування. Це дозволяє судити про стан капілярного кровотока в легенях. Радіопульмосцинтиграфія.

РАДІОПУЛЬМОНОГРАФІЯ

Показання: реєстрація швидкості проходження РФП крізь ліву та праву легені, а також крізь окремі їх сегменти з метою визначення параметрів вентиляційної функції кожної легені та її окремих сегментів.

РФП: використовується РФП 133Xe у вигляді повітряно-ксенонової суміші. 133Xe - γ- (80 кеВ) і β- випромінювач (327 кеВ), Т1/2фіз.=5,27 доби, Т1/2біол.=1 хвилина.

Апаратура: застосовується багатоканальний аналізатор КПРДІ-1, "Ксенон".
Принцип методики: оцінюємо ЖЄЛ, об’єм вентилюємих альвеол, залишковий об’єм, артеріальний легеневий кровообіг.
Методика дослідження: введення 133Xe  активністю 37 МБк/л проводиться шляхом глибокого дихання ксенон-кисневої  суміші на протязі 40-50 секунд. Потім на фазі глибокого видиху продовжують дослідження до 3-4 хвилин на диханні атмосферного повітря. Пацієнта саджають в крісло і 8 детекторів хронографу встановлюють зі спини по 4 на кожну легеню. Разом з вдиханням РФП включають самописці.

Якісна інтерпретація радіоспірограми

Звертається увага на рівень накопичення радіонукліду над відповідною зоною легені при першому глибокому вдиху а також в порівнянні з симетричними зонами протилежної легені; на вираженість дихальних зубців при звичайному та форсованому диханні.

Кількісна інтерпретація радіоспірограми

Визначення відсотного співвідношення життєвої ємності легень (ЖЄЛ), яка у здорової людини 2800-5000 мл, загальної ємності легень (ЗЄЛ), остатній об¢єм (ОО)/ЗЄЛ=25-33%.

Радіопульмосцинтиграфія (гамма-топографія легень)

Показання: порушення в системі легеневого кровообігу, вентиляції легень, ураження магістральних бронхів і судин.
 РФП: застосовується 99mTc-МАА (макроагрегати альбуміну сироватки людини).
Апаратура: гамма-камера з комп¢ютерною обробкою.

Принцип методики: реєстрація γ-випромінення своєрідних емболів. Висока питома активність РФП дозволяє вводити незначні дози білка (0,1-0,5 мг). РФП в кількості 100-150000 часток емболізує 1/10000 частину легеневих капілярів, тому гемодинаміка не порушується. При ураженні судин легень макроагрегати не проникають в капілярну сіть і зображення цих ділянок отримуються в вигляді дефектів на зображенні органу.

Рис. 4.3. Радіопульмоносцинтиграма з 99mТс-МАА

Методика дослідження: відразу після введення в/в РФП хворому в положенні на спині розпочинають збір інформації. При необхідності зображення легень можна отримати в 6 проекціях: передній, задній, правій і лівій бокових, задній і передній косих. Порушення фіксації РФП можуть бути дифузними або регіонарними. Дифузне зниження фіксації РФП спостерігається при бронхітах, емфіземі легень, легенево-серцевій недостатності. Регіонарні порушення відмічаються при органічних деструктивних і склеротичних процесах, а також при раку легенів, тромбоемболії легеневих судин.