Регламентуючі документи. Групи населення

Умови і допустимі рівні опромінення населення визначаються Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Виділяються 4 групи радіаційно-гігієнічних регламентів (табл. 1.3).

Табл. 1.3. Групи радіаційно-гігієничних регламентів

Група регламентів	Мета встановлення	Умови застосування	Основні регламентовані величини
Перша	Обмеження професійного опромінення	Нормальна експлуатація індустріальних джерел	Ліміти доз Похідні рівні Допустимі рівні Контрольні рівні
Друга	Обмеження медичного опромінення	Медична практика	Рекомендовані граничні рівні
Третя	Відвертання втручанням доз аварійного опромінення	Радіаційні та радіаційно-ядерні аварії	Рівні втручання Рівні дії
Четверта	Відвертання втручанням доз опромінення від техногенно підсилених джерел	Техногенне підсилення природних джерел	Рівні втручання Рівні дії

Радіаційні гігієнічні регламенти першої групи

Ліміти доз – це нормативи, метою яких є обмеження опромінення.

Допустимі рівні - це рівні доз або радіоактивних речовин, які можуть бути на робочому місці, у приміщеннях робочої зони та за їх межами. Регламентується опромінення персоналу категорії А та категорії Б, допустимі дози для всього населення - категорії В. Тут же вказано додаткове обмеження опромінення вагітних жінок та жінок дітородного віку і дітей. В період вагітності не бажано проводити променеві обстеження (тільки по життєвим показанням).

Для того, щоб регламентувати безпечні умови контакту з джерелами іонізуючих випромінювань, виділяють наступні категорії осіб:
Категорія А (спеціалісти) – особи, які працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання.
Категорія Б (персонал) – спеціалісти, робочі місця яких знаходяться поряд з джерелами іонізуючих випромінювань (наприклад, терапевт, кабінет якого знаходиться поряд з рентген кабінетом).
Категорія В – все населення
Контрольні рівні – це гігієнічно введені рівні для контролю дози опромінення. Якщо в цьому році ми працюємо при граничній дозі, так щоб в майбутньому році ми її не перевищували, незважаючи на те, що є певний ліміт, ми повинні використовувати дози менші лімітованих. Це відноситься до всіх: до персоналу, хворих, оточуючих. При локальному опроміненні ліміти доз більші. До 1997 року допустима доза загального опромінення для персоналу групи А була 50 мЗв/рік, а з 1.01.1998 р. були прийняті менші дози (табл. 1.4).

Табл. 1.4. Ліміти доз опромінення (мЗв/рік)

	Категорія осіб, які зазнають опромінення
	А а) б)	Б а)	В а)
DLE (ліміти ефективної дози)	20 в)	2	1
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення:
- DLlens (для кришталика ока)	150	15	15
-DLskin (для шкіри)	500	50	50
-DLextrim (для кістей та ступнів)	50	50	-

Примітки:
а) - дози опромінення за рік регламентуються;
б) - для жінок дітородного віку (до 45 років) та вагітних жінок доза не вище 2мЗв за два послідовні місяці;
в) - в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окремий рік (DLmax).

Радіаційно-гігієнічні регламенти другої групи

Медичне опромінення. Населення опромінюється на 70 % за рахунок медичних обстежень. При медичному опроміненні співставляється користь і шкода. Користь діагностичного опромінення повинна бути більша за шкоду від нього. При захворюваннях, які дуже небезпечні для життя людини, дозволяється використовувати більші дози опромінення. Регламентуються тільки діагностичні дози опромінення. Терапевтичні дози - не регламентуються. Лікар вибирає дозу, яка буде найбільш ефективною. Він не повинен допускати застосування не виправдано великих доз, які можуть привести до променевих уражень, за це він несе відповідальність.

Рекомендовані граничні норми медичного опромінення

Категорія АД. Хворі, яким проводяться дослідження з приводу онкологічних захворювань, передракових захворювань, з метою діагностики серцево-судинної патології, ургентні хворі.
Гранично допустима доза (ГДД) - 150 мЗв/рік.
Категорія БД. Хворі, яким проводяться дослідження при соматичних неонкологічних захворюваннях, для встановлення діагнозу, який буде формувати тактику подальшого лікування.
ГДД - 15 мЗв/рік.
Категорія ВД. Онкохворі, яким проводять дослідження після радикального лікування, періодичні обстеження декретованих категорій населення з метою профілактики. Всі інші особи - профілактичні обстеження, волонтери, обстеження у медичних програмах з науковою метою
ГДД - 1 мЗв/рік.

Радіаційно-гігієнічні регламенти третьої групи

Це втручання в умовах радіаційної аварії, коли загрожує опромінення певним людям і необхідно ліквідувати джерело іонізуючого випромінення. При аваріях є шкода для популяції. Регламентуються рівні втручання і рівні дії. Це кількісні критерії, які забезпечують виконання НРБУ.

Радіаційно-гігієнічні регламенти четвертої групи

Звільнення від практичної діяльності через опромінення в рамках цієї діяльності. Це рівні опромінення чи кількості радіоактивних речовин, які нешкідливі. З ними можна працювати в звичайних умовах, наприклад, в звичайній біохімічній лабораторії. В НРБУ є додатки: допустимі рівні для різних категорій; значення для дистанційного, комплексного опромінення; забруднення шкіри та робочих поверхонь; потенційні шляхи опромінення які можуть бути у разі аварій; рівні втручання; аварійні плани, заходи; термінові, невідкладні та довгострокові контрзаходи.

Основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючих випромінювань в Україні(ОСПУ-2000)

ОСПУ поширюються на всі підприємства і установи, де отримуються, переробляються, застосовуються, зберігаються, знезаражуються та транспортуються штучні та природні радіоактивні речовини та інші джерела іонізуючих випромінювань. Вони включають:

Загальні положення.
Розміщення установ, в яких передбачається робота з джерелами іонізуючих випромінювань.
Вимоги до земельних ділянок, будівельних майданчиків.
Вимоги до санітарно-захисної зони, яка обов’язково передбачається в цих установах.
Організація робіт із застосуванням джерел іонізуючих випромінювань.
Проведення робіт і зберігання джерел іонізуючих випромінювань дозволяється тільки після дозволу спеціальної комісії та видання санітарного паспорту.
Визначаються особи, які будуть працювати з джерелами іонізуючих випромінювань, і вони відносяться до категорії А.
Отримання, облік, зберігання, перевезення джерел іонізуючих випромінювань.
Поставка джерел іонізуючих випромінювань здійснюється тільки на вимогу установи, після узгодження з органами внутрішніх справ.
Зберігаються джерела іонізуючих випромінювань в спеціальних сховищах, з суворим обліком їх використання.
Робота з закритими джерелами іонізуючих випромінювань.
Регламентація роботи з закритими джерелами іонізуючих випромінювань.
Робота з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань.
Регламентація роботи з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань.
Вентиляція, пилогазоочистка та опалення при роботі з відкритими радіонуклідними джерелами.
Водопостачання та каналізація.
Збір, видалення та знезараження твердих та рідких радіоактивних відходів.
Підтримка та дезактивація робочих приміщень та обладнання.
Міри індивідуального захисту та особистої гігієни.
Санпропускники і шлюзи.
Радіаційно-дозиметричний контроль.
Попередження радіаційних аварій та ліквідація їх наслідків.