Матеріальне забезпечення та соціальні послуги у разі настання нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Загальні положення

У разі настання страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:
1) своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

• допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
• одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
• щомісячну грошову суму у разі часткової або повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
• пенсію за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;
• допомогу дитині;

2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг;
3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги у разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
4) організувати ефективне лікування потерпілого з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;
5) забезпечити потерпілому повний обсяг постійно доступної медичної допомоги;
6) вжити заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
7) забезпечити домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства;
8) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого, працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;
9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
10) у разі невідкладної потреби надавати інвалідам разову грошову допомогу;
11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;
12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.

Компенсація шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, здійснювалась власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Страховими виплатами є грошові суми, які виплачуються застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу проводиться у разі:

1. зміни ступеня втрати професійної працездатності;
2. зміни складу сім'ї потерпілого;
3. підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Для призначення страхових виплат при нещасному випадку на виробництві працівнику необхідно пройти обстеження в МСЕК, яка має право встановити ступінь втрати працездатності.

У роботі МСЕК беруть участь представники ФСС НВВ, що дозволяє найбільш об'єктивно оцінити ситуацію при кожному нещасному випадку та уникнути розбіжностей при призначенні страхових виплат.

Направляють хворого на огляд МСЕК лікарсько-консультаційні комісії відповідної лікувально-профілактичної установи за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я (ф. 88-у), після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий або безповоротний характер захворювання, а також у тому випадку, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня тимчасової втрати працездатності або протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а хворий на туберкульоз — протягом десяти місяців із дня втрати працездатності.

Огляд потерпілого від нещасного випадку проводиться МСЕК за наявності:

1. акту про нещасний випадок на виробництві або професійного захворювання (ф. Н-1, ф. Н-5, ф. П-4);
2. висновку спеціалізованого медичного закладу про професійний характер захворювання;
3. направлення власника (керівника) або профспілкового органу підприємства, установи, організації, на якому потерпілий одержав травму;
4. вироку, рішення суду, постанови або направлення прокурора, слідчого органу дізнання.

МСЕК оглядає хворого і робить висновок:

1. про ступінь обмеження життєдіяльності людини, стан працездатності, групу інвалідності, причину і час настання інвалідності внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва або професійного захворювання;
2. про ступінь втрати працездатності (у відсотках);
3. про необхідність додаткових видів відшкодування потерпілому (догляд, харчування, протезування, санаторно-курортне лікування);
4. про медичні показання на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням і протипоказання до керування ними;
5. про причинний зв'язок смерті інвалідів з наслідками раніше одержаного каліцтва або професійним захворюванням.

МСЕК встановлює дату, з якої ФСС НВВ повинен почати страхові виплати. По закінченні обстеження МСЕК робить висновок.

ФСС НВВ зобов'язаний прийняти рішення про призначення страхових виплат у десятиденний строк із дня подання документів, не враховуючи дня, коли ці документи надійшли.

ФСС НВВ може відмовити у страховій виплаті застрахованому, якщо мали місце:

• навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;
• подання роботодавцем або потерпілим свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;
• вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Страхова виплата може бути припинена:

1. на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, у разі неподання ним щороку в грудні документів, якими засвідчується факт перебування в живих;
2. на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3. якщо з'ясувалося, що виплати призначено на основі неправдивих відомостей;
4. якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5. якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку тощо.

У разі настання страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:

1.  допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
2. одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;
3. щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
4. грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;
5. виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на більш легку роботу;
6. виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;
7. одноразову допомогу в разі смерті потерпілого;
8. щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
9. витрати на поховання потерпілого.

ФСС НВВ також фінансуються пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначаються та виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ.