Матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям

Матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям надається безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги у зв’язку з безробіттям, за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує розміру, установленого законодавством, що дає право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям надається у розмірі, встановленому законодавством: протягом 180 календарних днів у розмірі 75% від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям призначається з наступного дня після закінчення виплати допомоги у зв’язку з безробіттям на підставі заяви безробітного, довідок про склад сім'ї та доходи кожного її члена за 6 місяців, що передують місяцю подання заяви про надання матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям, які безробітні надають особисто, у разі подання всіх необхідних документів протягом 1 місяця з дня подання заяви.

Якщо умови про одержання матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям виникли пізніше від дня припинення виплати допомоги у зв’язку з безробіттям, то вона призначається з дня подання безробітним заяви.

Тривалість виплати матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1. відмови безробітного від двох пропозицій відповідної роботи – на строк не менше 60 календарних днів;
2. відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості – на строк не менше 60 календарних днів;
3. припинення без поважних причин професійної підготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості – на строк не менше 60 календарних днів;
4. приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям – на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи;
5. порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного — на строк не менше 30 календарних днів;
6. недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», які надані безробітному в письмовій формі, – на строк не менше 15 календарних днів.

Виплата матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям припиняється у разі:

1. працевлаштування безробітного (із дня працевлаштування);
2. поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (із дня поновлення);
3. вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (із дня зарахування);
4. призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (із дня проходження служби);
5. набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (із дня набрання законної сили вироку суду або рішення суду);
6. отримання права на пенсію відповідно до законодавства України (із дня настання такого права);
7. призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (із дня встановлення порушення);
8. подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку (із дня подання заяви або з дати, зазначеної у заяві);
9. подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (із дня подання заяви або з дати, зазначеної у заяві);
10. переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість;
11. закінчення строку її виплат (із наступного дня після закінчення строку виплати);
12. зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів (із наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);
13. смерті безробітного (із дня смерті).

Матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям виплачується один раз на місяць.