Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зветься пенсійним. Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.
Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пенсійного віку слугує підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність забезпечення громадян.
Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного страхування, наприклад, від пенсії за інвалідністю та за вислугу років, її призначення не залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком неважко відрізнити і від пенсії за вислугу років, хоча обидві ці пенсії встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця полягає у тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний вік, а право на пенсію за вислугу років не передбачає досягнення будь-якого віку.
Пенсії за віком диференціюються за окремими видами (підвидами) залежно від умов праці, тривалості трудового стажу, спеціальних (додаткових) юридичних підстав і розміру цих пенсій.
Усі ці обставини залежать від того, про забезпечення яких категорій громадян йшлося. З огляду на це законодавець поділяє призначення пенсій за віком на три види:
- на загальних підставах;
- пільгових;
- спеціальних юридичних підставах (умовах).
Загальними правовими підставами (умовами) пенсійного страхування за віком є пенсійний вік і трудовий стаж установленої тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) передбачено право на забезпечення пенсією за віком.
Під пільговим пенсіонуванням слід розуміти можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці при загальній незмінній тривалості трудового стажу, або при одночасному зниженні вимог до віку і тривалості трудового стажу.
Що ж до спеціальних юридичних підстав, то вони мають значення для окремих категорій громадян:
- потерпілих від Чорнобильської катастрофи;
- інвалідів;
- учасників війни і сімей загиблих воїнів;
- багатодітних матерів і матерів інвалідів з дитинства;
- жінок, які працювали на текстильному виробництві, механізаторами, а також на деяких видах робіт у сільському господарстві;
- сліпих і хворих гіпофізарним нанізмом (ліліпутів);
- при неповному стажі роботи.
Право на пенсію за віком мають:
- чоловіки – після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;
- жінки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи:
1) працівники, зайняті на роботах з особливо шкідливими й тяжкими умовами праці, — за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки — після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються: зі зменшенням віку, передбаченого ст. 12 Закону «Про пенсійне забезпечення», — на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам та 1 рік і 4 місяці — жінкам.
2) Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, — за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого ст.12 Закону «Про пенсійне забезпечення», — на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам та за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком також:
- трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті на виробництві сільськогосподарської продукції;
- жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну;
- робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах;
- жінки, які працюють на сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, — незалежно від віку і трудового стажу;
- водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) за умови наявності відповідного трудового стажу та досягнення віку, передбаченого чинним законодавством.
Особам, які не мають достатнього для призначення пенсії стажу роботи, призначаються пенсії за віком при неповному стажі у розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії.
Згідно із Законом середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерви у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2000 р. до моменту звернення за пенсією.
Заробіток за період роботи до 1 липня 2000 р. враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплату, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи, починаючи з 1 липня 2000 р. – за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
До заробітку для обчислення пенсії входять всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
З 1 січня 2004 р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з цим Законом мінімальну пенсію за віком будуть встановлювати на рівні 20% від середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік.
Право на мінімальну пенсію матимуть громадяни зі страховим стажем: у чоловіків — 25 років, а у жінок — 20 років (якщо ж менше — мінімальну пенсію встановлюватимуть у розмірі, пропорційному наявному страховому стажу).
Закон про пенсійне страхування скасовує максимальне обмеження розміру трудових пенсій за віком.
З 1 січня 2004 р. пенсії за віком обчислюють за допомогою формули
П = Зп * Кс,
де П — розмір пенсії;
Зп — заробітна плата, з якої обчислюють пенсію;
Кс — коефіцієнт страхового стажу.
Зп = Зс * (Ск : К),
де Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск— сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (знаходять діленням суми зарплати (доходу) застрахованої особи на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який обчислюють коефіцієнт);
К — кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти зарплати (доходу).
Кс = (См*Вс):(100%*12),
де См — сума місяців страхового стажу;
Вс — величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
За період участі тільки в солідарній системі Вс дорівнюватиме 1%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування – 0,8%.
Цей коефіцієнт розраховують з округленням до 5 знаків після коми. Кс з урахуванням періодів роботи до 1 січня 2004 р. не може перевищувати 0,75%, а з урахуванням періодів підземної роботи, роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці (Список №1) - 0,85% (п.2 ст.25 Закону).
Для особи, яка братиме участь у солідарній і накопичувальній системах, визначатимуть один показник як суму двох коефіцієнтів: за участь тільки в солідарній системі та за період участі в обох системах.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) особи за кожний місць стажу, який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
Кз = Зв : Зс,
де Кз – коефіцієнт заробітної плати (доходу) особи;
Зв – сума заробітку (доходу) особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» враховується для обчислення пенсії, за місяць, для якого визначається коефіцієнт заробітку;
Зс – середня заробітна плата працівників, зайнятих у видах економічної діяльності, за місяць, для якого визначається коефіцієнт заробітку.
Законодавством встановлені надбавки до пенсій за віком:
а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, – на кожного непрацездатного в розмірі соціальної пенсії;
б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичної установи потребують постійного стороннього догляду, – на догляд за ними у розмірі соціальної пенсії.
Названі надбавки можуть нараховуватися до пенсії одночасно.
Пенсії за віком призначаються довічно незалежно від стану здоров'я.