Пенсії на випадок втрати годувальника

Поняття «пенсія на випадок втрати годувальника» пов'язується з необхідністю забезпечення непрацездатних членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого.

Під пенсією на випадок втрати годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені у зв'язку з втратою годувальника непрацездатним членам його сім'ї, які знаходяться на його утриманні, у розмірах, співвіднесених із заробітком годувальника.

Право на пенсію на випадок втрати годувальника мають усі сім'ї, чиї годувальники належали до категорій осіб, які підлягають державному соціальному страхуванню.

Цей вид пенсії призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні. При цьому дітям призначається пенсія незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого.

Коло непрацездатних членів сім'ї визначене законодавством.

Непрацездатними визнаються члени сім'ї:
а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18-річного віку і старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;
б) батько, мати, подружжя (дружина, чоловік), якщо вони є інвалідами чи досягли пенсійного віку (група інвалідності до уваги не береться). Право на пенсію в разі втрати годувальника мають інваліди всіх трьох груп;
в) один із батьків (батько, мати) чи один із подружжя (вдова, вдівець), якщо він зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами та онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює;
г) дід і баба — за відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.

Необхідною умовою для призначення пенсії у разі втрати годувальника є перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні годувальника.
Розміри пенсій сімей залежать від низки обставин:
- середньомісячного заробітку,
- кількості непрацездатних членів сім'ї, які мають право на пенсію.

З 1 січня 2004 р. пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають на підставі розділу V Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при дотриманні громадянами таких обов'язкових умов:

1. їх можна вважати непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника;
2. вони перебували на повному утриманні годувальника  або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування;
3. померлий годувальник на момент смерті мав страховий стаж визначеної тривалості.

Пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають лише тоді, коли годувальник на день смерті мав страховий стаж, необхідний для призначення пенсії з інвалідності.

Якщо смерть годувальника пов'язана з нещасним випадком на виробництві або викликана професійним захворюванням, пенсійні виплати його утриманцям призначають за Законом про страхування від нещасного випадку.

Пенсію у зв'язку із втратою годувальника призначають у таких розмірах:

1. на одну особу - 50% пенсії за віком померлого годувальника;
2. на двох і більше осіб - 100% пенсії за віком померлого годувальника;
3. дітям-сиротам - у згаданих вище розмірах, виходячи з розмірів пенсій за віком кожного з батьків.

Обчислюють пенсію у зв'язку із втратою годувальника за тими самими правилами, що й пенсії за віком.
При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії у зв'язку із втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, призначають одну спільну пенсію.