Вимоги в стандарті ДСТУ 2587-94 відповідають вимогам Конвенції про дорожні знаки і сигнали і Протоколу про розмітку доріг до Європейської Угоди, що доповнюють цю Конвенцію.
Розмітка повинна виконуватися термопластичними масами або зносостійкими матеріалами. Поверхня горизонтальної розмітки в зволоженому стані повинна мати коефіцієнт зчеплення не менше 0.45. На дорогах державного призначення горизонтальна розмітка повинна бути із світлоповерннням, на інших – переважно із світлоповерннням. Колір розмітки – білий, жовтий, чорний, а також червоний.
Таблиця 1 - Нормативне значення дальності видимості розмітки в денний (темне) час доби.
Класифікація доріг і вулиць |
Максимально допустима швидкість, км/год |
Відстань видимості горизон-тальної розмітки, м |
Відстань видимості вертикальної розмітки, м |
Подовжньої |
Поперечної |
Інших видів |
Автомагістралі |
130 |
200 (95) |
130 |
200(95) |
200(95) |
Інші дороги загального користування |
90 |
135(65) |
135(80) |
135(65) |
135(65) |
Дорогі в межах малих населених пунктів |
60 |
90(45) |
70(40) |
90(45) |
90(45) |
Для збільшення відстані видимості в темний час доби на ділянках доріг, що не мають стаціонарного електричного освітлення, в розмічальні матеріали необхідно вводити світлоповертаючі добавки або поверхні елементів розмітки надавати грубошероховату форму.
Контраст яскравості розмітки і дорожнього покриття повинен бути максимально можливим.
Відстань видимості слідує контролювати працівниками дорожньо-експлуатаційної служби щокварталу і відновлювати її, якщо її видимість менше нормативних значень.