Експертиза жирових товарів

Цільова спрямованість: ознайомити студентів з порядком та правилами експертування жирових товарів.

1.Експертиза олій

1.1. Основні критерії якості.  Органолептичні :  смак та запах, прозорість, колір, осад, фізико-хімічні: кольорове число,  кислотне число, вміст вологи і летучих речовин, йодне число, неомилювані речовини, температура спалаху.

1.2. Транспортна та споживча тара, маркування. Транспортна тара - залізничні цистерни, автоцистерни, діжки сталеві, фляги алюмінієві, тара для розташування розфасованої олії, дощаті гніздові багатооборотні ящики, тара з полімерних матеріалів та гофрованого картону. Споживча тара: скляні та полімерні спеціальні пляшки. Вони мають бути щільно укупорені корковими пробками або картонними капсулами з целулоїдними ковпачками.

Маркування транспортної тари: найменування виготувача, товарний знак, вид і сорт олії, кількість пляшок в одиниці упаковки, стандарт. На кожній пляшці наклеюється етикетка з цими ж показниками, є крім того, маса нетто, дата розливу.

1.3. Транспортування. Олії можуть транспортуватись усіма вадами транспорту з додержанням правил перевезень.

1.4.Зберігають олії в закритих затемнених приміщеннях, за температури не вище 18°С. Термін зберігання олій:соняшникової-4 місяці у флягах та пляшках, 1,5 місяця в діжках; кукурудзяної - 4 місяці; соєвої - 1,5 місяця; рафінованих  . дезодорованих - 3 місяці, рафінованих недезодороваких - 6 місяців.

1.5.  Відбір зразків..   Від олії в однорідній упаковці (контейнер, діжка, фляга, ящик) відбирають 10% упакованих місць ( не менше).

від пляшок  відбираюсь по одній пляшці на 1л  олії, але не менше 4-х пляшок. У зимовий час олію в тарі підігрівають до переходу в рідкий стан. Проби відбирають пробовідбірником - металевою трубкою. Крапкові  проби зводять у об'єднану, яку скорочують до об'єму 200 см3.Таку середню пробу розливають у чисті, сухі пляшки по 500 см3.

2.Експертиза маргарину

2.1. Основні критерії якості. Органолептичні: смак та запах, консистенція, колір. Фізико-хімічні: масова частка жиру, масова частка вологи та летких речовин, температура топлення, масова частка солі, кислотність маргарину. Періодично встановлюють показники безпеки.

2.2.  Транспортна і споживча тара. Маргарин не фасований упаковують у ящики з гофрованого картону для вершкового масла, дощаті,  фанерні, а також діжки та барабани, Розфасований маргарин пакують, загортаючи у пергамент, фольгу кашировану, тару з полімерних матеріалів, дозволених Мінздравом України, а також у банки металеві консервні. Для фасованого маргарину використовують: ящики з гофрованого картону, дощаті, фанерні масою нетто не більше 22 кг.

2.З.Маркування. На транспортній і споживчій упаковці під час маркування наноситься: товарний знак, найменування виготувача, найменування маргарину, сорт, маса нетто, перелік основних  інгредієнтів, дата вироблення, термін споживання, стандарт.

2.4.Транспортування і зберігання.Транспортують маргарин усіма видами транспорту з додержанням правил і вимог. Зберігають маргарин за вологості повітря 80 %. Термін зберігання залежить від температури. Тож нефасований маргарин зберігають за температури  10…15°С до ЗО діб, 5 ...І0°С - до 45 діб, 0...4°С - 60 діб, О...-9°С - 75 діб. Розфасований у пергамент маргарин за вказаних температур можна зберігати вдвічі менший термін.

2.5.Відбір зразків проводять відповідно до діючої НТД  залежно від кількості  упакованих місць у партії. З кожної відібраної для контролю упаковки щупомвідбирають точкову пробу по 20….30 г. Для складання об'єднаної проби точкові проби масою до 200 г поміщають у банку з щільною кришкою, яку нагрівають у теплій воді до розм'якшення маргарину, увесь час його обережно переміщують  Після застигання середню пробу направляють на дослідження.,