Термінологія в товарознавчій експертизі

Цільова спрямованість: ознайомити студентів з основними термінами, які використовуються під час проведення товарознавчих експертиз.
Дsеякі терміни, які використовуються за товарознавчих експертиз, наводяться нижче.

Асортимент товару – певна сукупність, перелік товарів різних видів, ґатунків, об`єднаних за якоюсь ознакою /призначенням, способом виробництва, харчовою цінністю, хімічним складом та ін./.

Властивість товару – задоволення певних потреб  споживача відповідно до призначення товару.

Декларація - об’ява, накладна з переліком товару, яка подається під час оплати митних зборів.

Договір поставки – двостороння угода, за якою постачальник зобов’язується передавати в певні терміни покупцеві у власність або в оперативне управління продукцію, а покупець зобов’язується прийняти її та оплатити за встановленими цінами.

Експертиза – дослідження питань, вирішення яких потребує спеціальних знань з поданням мотивованого висновку.

Ідентифікація – порівняння, ототожнювання товару невизначених походження та якості з аналогічними товарами, що подібні за призначенням та складом.

Кількість продукту – маса продукту, виражена в певних одиницях виміру/штука, кілограм, літр та ін.

Комерційний акт – документ, який складається за перевезення вантажів у випадку порушення встановлених правил і режимів перевезення.
Кондиція – норма, стандарт, якість, що їм, згідно договірними умовами, повинен відповідати товар.

Консюмеризм – організований рух громадян або державних органів за розширення прав покупців та вплив останніх відносно продавців товарів.

Контракт купівлі-продажу – комерційний документ, що являє собою договір поставки товару, погоджений та підписаний продавцем та покупцем.

Контроль якості продукції – перевірка відповідності якості товару встановленим вимогам. Відрізняють вхідний, вихідний, операційний, приймальний, інспекційний контроль.

Ліцензія – документ дозволу, який видається державними органами на право займатися певними видами діяльності / торгівля, підприємництво та ін./.

Маркування – нанесення на продукцію, тару, упаковку умовних обрисів, літерно-цифрових або символьних знаків, які означають найменування підприємства – виготовлювача, його місцезнаходження, підлеглість, марку, сорт / ґатунок / виробу та ін. 

Показники якості продукції – показники, які кількісно характеризують придатність продукції задовольняти ті або інші потребі суспільства.
Продукції – сукупність продуктів або окремий продукт виробництва.

Продукція бракована – продукція, яка за якістю не відповідає вимогам НТД і не може бути використана за призначенням.

Продукція не сортована – продукція, яка не відповідає вимогам НТД і не має бути віднесена до якогось сорту / ґатунку /, передбаченого НТД.

Продукція не стандартна – продукція, яка не відповідає вимогам НТД.

Рівень якості продукції – відносна величина, що характеризує якість продукції. Ґрунтується на порівнянні сукупності показників якості продукції з відповідною сукупність базових показників.

Самосертифікація – сертифікація, за якої виготовлювач продукції гарантує споживачеві – замовнику відповідність якості продукції, що обговорюється в спеціальному документі або зумовлюється відповідним знаком сертифікації.

Сертифікація добровільна – сертифікація, яка проводиться з ініціативи підприємства – виготовлювача і переслідує мету підвищити конкурентоспроможність своєї продукції: проводиться на вимогу продавця або споживача.

Сертифікація відповідності – сертифікація, яка проводиться спеціальними органами, незалежно від стопін – учасників. Учасники сертифікації представляють інтереси постачальників і покупців. Для товарів, які реалізуються на внутрішньому ринку, таким органом є Держстандарт.

Сертифікація обов`язкова – сертифікація, яка переслідує мету гарантувати безпеку та екологічну відповідність продукції. Проводиться з ініціативи держави.

Сертифікація продукції – комплекс дій, унаслідок яких за допомогою спеціального документа – сертифіката / або знака / відповідності – підтверджується відповідність вимогам міжнародних, національних стандартів.

Споживча вартість товару – корисність товару, його здатність задовольняти ту чи іншу потребу людини.

Споживацькі властивості товару – сукупність технічних, економічних та естетичних властивостей товару, які забезпечують покупцеві найбільше задоволення його потреб за певну ціну. Споживацькі властивості товару формуються за рахунок надійності, міцності, зовнішнього оформлення тощо.

Стандарт – державний галузевий стандарт, технічні умови та інші нормативно – технічні документи, затверджені відповідними органами, у яких встановлено загальні характеристики, котрим повинна відповідати конкретна продукція.

Санітарне ветеринарне свідоцтво – документ, який видається на партію товару санітарною або ветеринарною інспекцією і характеризує наявність або відсутність шкідливих для людини речовин та мікроорганізмів.

Товар – предмет праці, виготовлений для продажу. Товар має властивості: споживчу вартість та вартість.

Товарна експертиза продовольчих товарів – експертиза, яка повинна визначити наступне: відповідність товарної якості чинним державним стандартам, договірним умовам між постачальником і покупцем; зниження сортності товарів у процесі виробництва та транспортування; відповідність якості товару прейскурантній або договірній ціні та ін.

Торгівля – галузь - господарської діяльності, яка забезпечує обіг товарів, їх переміщення зі сфери виробництва до сфери споживання.

Штриховий код – код, що присвоюється кожній конкретній одиниці товару, який характеризується ціною, масою, якістю, ідентифікується шляхом присвоєння їй штрихового коду.

Якість товару – сукупність властивостей продукції, які зумовлюють її придатність задовольняти потреби споживачів відповідно до її призначення.

Якість продукції – сукупність властивостей продукції, яка відображає її безпеку, новизну, надійність, екологічність, надає їй здатності задовольняти потреби людей відповідно до її призначення.