Цільова спрямованість: ознайомити студентів х особливостями визначення якості товарів вітчизняного і зарубіжного виробництва при проведенні товарознавчих експертиз.
1. Якість товарів і методи її визначення за товарознавчих експертиз. Найбільш розповсюдженим завданням під час проведення товарознавчих експертиз є встановлення кількості та якості товару.
Під кількість продовольчих товарів розуміють масу товару, яку виражають у вагових, об`ємних або штучних одиницях за діючими системами вимірювання. Кількісне визначення товару носить одно факторний характер, бо необхідно достовірно визначити тільки його масу. Якість товару-багатофакторний комплексний показник, який охоплює різні характеристики властивостей товару.
Тому і методи встановлення якісних показників товару застосовують різноманітні. І експерт, визначаючи якість експортованого продукту, повинен володіти визначенням в галузі методик досліджень тих чи інших показників, що можуть характеризувати якість товару.
Для встановлення фізико-хімічних, мікробіологічних та інших показників якості експерт користується послугами спеціалізованих позавідомчих лабораторій.
Користуючись методами оцінки якості продукції і спираючись на їхні результати, експерт у висновках, викладених у акті експертизи, повинен спів ставити їх з нормативно-технічною документацією та визначити продовольчі продукти по сортах/ ґатунках /, виділити кількість продукції: несортової; нестандартної; такої, що не може бути використана за призначенням; що не може бути використана для харчових потреб; що повинна бути утилізована або знищена. За наявності певних даних експерт повинен позначити фальсифіковану або шкідливу для організму продукцію
2. Інструментальні експрес-методи оцінки якості товарів. Кожна товарознавча експертиза має проводитьсь по можливості в найкоротші строки, що зумовлено як нормативами проведення експертизи, так і комерційними відносинами між постачальником та одержувачем товару. Враховуючи ці обставини, експерт може використовувати і експрес-методи для визначення окремих показників якості продукції.
3. Порівняльна характеристика вимог якості, методів її дослідження та вмісту харчових домішок, прийнятих в Україні та за кордоном. У зв`язку з розширенням комерційних експертно – імпортних відносин між суб`єктами торговельного процесу на ринку України підвищується і впорядковується рівень вимог до якості реалізовуваної продовольчої продукції.
Уся харчова продукція вітчизняного виробництва на ринку України повинна відповідати вимогам нормативно – технічної документації України та медико-біологічним вимогам Міністерства охорони здоров`я України.
Що стосується товарів зарубіжного виробництва, то контроль їхньої якості розпочинається під час перетинання кордону з Україною, досмотру товару митниками. Імпортований товар без належної документації та сертифіката до ввозу не допускається. Другим етапом контролю імпортних товарів є нагляд державних та громадських організації захисту прав споживачів. І тут вживаються суворих заходів за продажу не сертифікованої продукції, включаючи конфіскацію продукції та кримінальну відповідальність.
Особлива увага приділяється вмісту різних домішок до продовольчих товарів як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва / консерванти, ароматизатори, барвники, емульгатори та ін./. це пояснюється тим, що багато з них одержують синтетично, з непродовольчої сировини. За вітчизняним законодавством у виробництві продовольчих товарів допускається використання тільки тих домішок / для товарів як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва/, які дозволені Міністерством охорони здоров`я України.
4. Підходи до об`єктивного визначення фальсифікації, шкідливості продуктів, ідентифікації найменування товарів без документів і маркування. Навіть за незначної підозри на фальсифікацію та шкідливість продукції експерт повинен направити зразок товару в спеціалізовані акредитовані лабораторії для глибокого дослідження по всій номенклатурі показників. За підтвердження фальсифікації або шкідливості товару експерт повинен у висновках позначити ці обставини, вимагати вилучення підозрілої частини із загальної частини партії та встановлення за нею особливого контролю. Він повинен також привернути увагу відповідних органів до одержаних результатів експертизи.