Тероризм.

Небезпеки соціально-політичного характеру.

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

ТЕМА 5. ЗАХИСТ ЛЮДИНИ ВІД НЕСПРИЯТЛИВИХ ФАКТОРІВ

План теми:

5.1. Небезпеки соціально-політичного характеру.

5.2. Тероризм.

5.3. Соціально-екологічні небезпеки.

Соціально-політичні небезпеки зумовлюються виникненням різного роду соціальних конфліктів, в основі яких є зіткнення двох чи більше різноспрямованих сил з метою реалізації їх інтересів за умов протидії. Джерелами конфлікту можуть бути: соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, система поділу влади, матеріальних благ, політичних інтересів тощо. Отже, конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників. Конфлікт передбачає усвідомлення протидії і реакцію на нього. Конфлікт, який виникає в суспільстві, як правило, має соціально-політичний характер. До соціально-політичних небезпек належать: тероризм, захоплення заручників та важливих об'єктів, виникнення локальних військових конфліктів на міжетнічній, релігійній основі, епідемії тощо.

Сьогодні існує тенденція до збільшення кількості проявів тероризму, посилення їх активності і могутності, об'єднання зі злочинним бізнесом, налагодження між ними тісної співпраці. Поширюється діапазон вимог і погроз терористів. Усе частіше ведуться розмови про можливість якої-небудь із терористичних структур створити чи захопити ядерну зброю.

Тероризм— це форма злочину проти суспільної безпеки, що полягає в насильстві, політичному екстремізмові, застосуванні найжорстокіших методів насилля включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей.

Історія знає чимало таких злочинів: вбивство давньоримського диктатора Юлія Цезаря, президентів США Авраама Лінкольна та Джона Кеннеді, прем'єр-міністра Індії Р. Ганді, прем'єр-міністра Ізраїля І. Рабіна тощо. Сьогодні тероризм набув міжнародного характеру, тобто такого, що порушує міжнародний правопорядок. Статистика свідчить, що кількість міжнародних терористичних актів у світі зростає з року в рік. Так, у 2003 році зафіксовано 190 актів міжнародного тероризму. Це найменша кількість терактів, починаючи з 1969 року. Для порівняння: у 2002 році було зафіксовано 198 атак, у 2001 році — 346. Зокрема від нападів 2003 року загинуло 307 осіб.

Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і пов'язані з існуванням занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також дотримання прав і свобод особистості в різних країнах світу.

Окрім зазначених чинників, на території України припускають виникнення небезпек соціального характеру (тероризм, захоплення важливих об'єктів, заручників тощо) і воєнного (застосування як звичайної військової зброї, так і зброї масового знищення). Практично всі збройні конфлікти, які виникали за останні роки на Балканах, в Азії (Афганістан, Ірак), на Близькому Сході, на території СНД супроводжувалися хвилею диверсійно-терористичної діяльності, внаслідок якої, передусім, страждало мирне населення. Соціальна нерівність у суспільстві, національно-конфесійні суперечки і відсутність ефективного правового регулювання громадської та релігійної діяльності сприяли утворенню значної кількості екстремістських націоналістичних організацій і фанатичних релігійних сект, які мають воєнізовані формування і визнають тероризм як основний засіб боротьби зі своїми супротивниками. Серед найвідоміших міжнародних терористичних організацій варто виокремити "Ірландську республіканську армію", "Червоні бригади", "Аум-Сенріке", "Хамас", а також "Аль-Каїду" і "Світовий фронт Джихаду", створені бен Ладеном.

Терористичні акти можуть спричинити виникнення небезпечних ситуацій (аварії, катастрофи), а у разі застосування засобів збройної боротьби — воєнної небезпеки. Варто зазначити, що на початку XXI століття поняття тероризму і катастрофи стали тотожнішими. Особливо якщо йдеться про прояви тероризму із застосуванням засобів масового ураження. Саме такий тероризм може призвести суспільство до катастрофи. Як приклад, можна згадати великомасштабні терористичні акти із застосуванням отруйних речовин, які вчинили члени релігійної організації "Аум-Сенріке" в Японії. Унаслідок застосування отруйної речовини типу "зарін" 27 червня 1994 року семеро осіб загинуло і 144 дістали ураження різного ступеня. 20 березня 1995 року терористи цієї організації знову застосували хімічну зброю. Внаслідок терористичного акту було заражено 16 підземних станцій метро, смертельні ураження дістали 12 осіб і майже 4 тисяч осіб зазнали отруєння різного ступеня. Є підстави стверджувати, що бойовики бен Ладена вже мають зброю масового ураження. Терористів вчать виготовляти стійкі отруйні речовини на основі хімічних препаратів, які є у вільному продажу, для зараження водоймищ, інших об'єктів.

Апогеєм прояву сучасного міжнародного тероризму стала трагічна подія 11 вересня 2001 року в СІІІА, коли літаками було зруйновано два хмарочоси в Нью-Йорку. Внаслідок цього загинуло понад 3 тисячі людей.

Перед загрозою зростання масштабів тероризму особливого значення набуває співпраця держав у боротьбі з ним. У результаті спільних зусиль державам вдалося укласти низку міжнародних угод, в яких подано юридичне визначення деяких видів тероризму і передбачаються заходи боротьби з ним. Світова практика свідчить, що боротьба з тероризмом повинна належати до загальнодержавних завдань. З цією метою в рамках ООН розроблена система протидії поширенню організованого міжнародного тероризму.

При ООН з 1973 року діє спеціальний комітет з тероризму, який працює, в основному, у трьох напрямках:

- вироблення та узгодження правових норм, підготовка міжнародних договорів та конвенцій;

- виявлення та вивчення причин, що породжують тероризм;

- розробка заходів боротьби з тероризмом.

Різновиди сучасного тероризму:

ядерний тероризм;

технологічний тероризм;

сільськогосподарський тероризм;

інформаційний тероризм;

хімічний тероризм;

біологічний тероризм.

Отже, можна зробити висновок, що тероризм у XXI столітті:

- став одним із найнебезпечніших викликів міжнародній безпеці;

- перетворився на глобальну проблему;

- став соціально небезпечнішим для суспільства, багатогранним за цілями і видами проявів;

- отримав можливість використовувати у своїх злочинних цілях досягнення науки і техніки;

- у низці випадків став проводитися за участю державних органів, отримав "статус" міжнародного тероризму.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Засоби захисту населення, матеріальних цінностей і територій від надзвичайних ситуацій.	\|	Соціально-екологічні небезпеки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.