Соціально-екологічні небезпеки.

Соціально-екологічні небезпеки спричиняють масштабні порушення екологічної рівноваги, є причиною серйозних негативних наслідків для здоров'я людей. Це травми різних ступенів важкості, збільшення захворювань у людей, тварин, посилення епідеміологічного неблагополуччя.

На формування і динаміку епідеміологічної та санітарно-гігієнічної ситуацій впливають:

різка зміна екологічних умов (збільшення міграції населення; міграція тварин, надмірне розмноження гризунів, комах та інших носіїв збудників хвороб, порушення екологічної рівноваги в природних осередках хвороб);

- руйнація об'єктів санітарно-гігієнічного та комунально-побутового призначення (каналізація, водопровід);

- зниження стійкості людей до інфекційних захворювань;

- погіршення умов розміщення людей (польові умови, забруднення води, продуктів, навколишнього середовища);

- вихід з ладу санітарно-епідеміологічних закладів (лабораторії, запаси засобів профілактики, стаціонари);

- поширення неправдивої інформації про стан справ у районі лиха, яке ускладнює проведення протиепідеміологічних заходів.

За 2005 рік в Україні виникло 34 надзвичайні ситуації, пов'язані з інфекційними захворюваннями людей. У структурі інфекційних захворювань, що спричинили надзвичайні ситуації, переважають захворювання на гепатит А, а також екзотичні та особливо небезпечні захворювання (сказ, туляремія тощо).

Унаслідок наявності в середовищі ураження великої кількості мертвих організмів, відсутності води або її забруднення, підвищення температури повітря до ЗО 40 °С виникають сприятливі умови для розмноження мікроорганізмів. Наприклад, скупчення біженців, антисанітарні умови їх життя ще більше посилюють небезпеку.

Особливо небезпечними захворюваннями є чума, холера, віспа, які передаються при найменшому коняті з хворими.

У випадку появи осередку зараження необхідно ввести на цій території режим карантину або обсервації, вжити профілактичні та санітарно-гігієнічні заходи. Карантин — сувора ізоляція району виникнення особливо небезпечних захворювань та їх ліквідація. При обсервації організовується медичне спостереження за населенням, яке перебуває або перебувало в осередку ураження, з метою своєчасного попередження поширення епідеміологічних захворювань навколо зони карантину встановлюється зона обстеження.

Хвороботворні мікроорганізми, залежно від їх будови, біологічних характеристик і розмірів поділяються на бактерії, рикетсії, віруси, грибки, паразити. Мікробні токсини становлять велику небезпеку, провокуючи важкі ураження або спричиняючи летальний наслідок.

Сьогодні існує ще одна проблема — пташиний грип.

Ця проблема уже набула глобального характеру.

Пташиний грип — інфекційне захворювання птахів, причиною якого є вірус грипу А. Інфекція викликає захворювання у птахів, що спричиняє епідемії з важкими наслідками. Рівень смертності сягає 100 % .

Близький контакт людини з інфекційними птахами спричиняє тяжке захворювання з високим рівнем смертності.

За оцінками Всесвітнього банку, глобальна епідемія пташиного грипу впродовж року може завдати світовій економіці збитків у 80 млрд доларів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тероризм.	\|	Що потрібно знати і робити, щоб не захворіти пташиним грипом.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.