Біологічні небезпеки.

Інфекційна захворюваність людей.

Масове поширення інфекційних захворювань серед людей на значній території - це є епідемія.

Збудниками інфекційних захворювань можуть бути хвороботворні (патогенні) мікроорганізми (або їх токсини - отрути), носіями яких можуть бути комахи, тварини, людина, середовище поширення (проживання). Збудники найнебезпечніших інфекцій мають низку специфічних особливостей:

· епідемічність, тобто можливість масового захворювання людей на значній території в короткий час (наприклад, епідемія грипу);

· висока токсичність, тобто потужність уражаючої дії, яка набагато перевищує токсичність найсучасніших отруйних речовин;

· контагіозність, тобто здатність передаватись від людини до людини, від тварини до людини тощо;

· наявність інкубаційного (прихованого) періоду захворювання, що досягає (в залежності від виду збудника) кілька діб;

· можливість консервації мікроорганізмів, що забезпечує їх життєздатність у висушеному стані протягом 5-10 років;

· дальність розповсюдження бактеріального аерозолю (імітатори бактеріологічних рецептур при випробовуванні проникали на відстань 700 км);

· трудність ідентифікації - виявлення збудників і визначення його концентрації (час ідентифікації збудників досягає кількох годин);

· сильна психологічна дія на людину внаслідок страху захворювання і паніки.

Зважаючи на інтенсифікацію міжнародних сполучень України, існує реальна повсякденна загроза занесення на територію держави різних інфекційних захворювань.

Тому важливою умовою захисту людей від епідемій є ефективні санітарно-епідеміологічні заходи, що спрямовані на зниження інфекційних захворювань і ліквідацію небезпечних хвороб.

Для того, щоб ефективно захистити населення в період епідемії треба мати необхідні засоби колективного та індивідуального захисту (вакцини, сироватки, бактеріограф, антибіотики), а також провести роботи по захисту води та їжі.

Зона епідемічного зараження включає район виникнення епідемії і район її поширення, а також характеризується довжиною, глибиною і площею. Територія, в межах якої виникли масові ураження людей та сільськогосподарських тварин, називається осередком біологічного ураження. Для запобігання поширення інфекції в осередку ураження встановлюється карантин. В районах, прилеглих до осередку біологічного ураження, вводиться режим обсервації.

Карантин - це система протиепідемічних і режимних заходів, що спрямовані на повну ізоляцію осередку і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. На зовнішніх кордонах карантинного району встановлюється охорона, регулюється рух. Забороняється вихід людей, вивіз речей та продуктів харчування.

Обсервація передбачає проведення ізоляційних лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на припинення розповсюдження інфекційних захворювань. До режимних заходів у районі обсервації відносяться: максимальна обмеженість в'їзду та виїзду; заборона вивозу речей, які не пройшли знезаражування; посилення медичного контролю за продуктами харчування і водою; зменшення руху по зараженій території і інші заходи.

У зонах епідемій з самого початку їх виникнення проводяться заходи по знезаражуванню (дезінфекції), а також знищенню комах і гризунів.

Населення в зонах зараження розподіляється на маленькі групи, йому забороняється виходити зі своїх помешкань. Продукти харчування, питна вода та предмети широкого вжитку доставляються населенню в помешкання. Припиняється робота всіх підприємств і закладів, окрім тих, що мають особливу важливість для народного господарства. Вони переводяться на особливий режим роботи, робітники та службовці - на казармений стан із суворим виконанням протиепідемічних вимог. Харчування і відпочинок організовується по групах у спеціальних приміщеннях. У зонах карантину припиняється робота всіх навчальних закладів, забороняються видовища, функціонування ринків тощо. Термін карантину і обсервації встановлюють за тривалістю інкубаційного періоду захворювання, з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції.

Для запобігання масових інфекційних захворювань, населення повинно дотримуватись правил особистої гігієни, проводити обробку квартири, сходів, ручок дверей дезінфікуючими розчинами. Всі продукти необхідно зберігати в закритій тарі, воду і продукти перед вживанням піддавати тепловій обробці. При перших ознаках захворювання необхідно викликати лікаря та ізолювати хворого.

Отруєння.

Найбільша кількість надзвичайних ситуацій припадає на випадки отруєння людей харчовими продуктами, токсичними та іншими речовинами.

Харчові отруєння — це тяжке захворювання травної системи та всього організму.

Виникають харчові отруєння з причин вживання в їжу несвіжих харчових продуктів, отруйних рослин та грибів.

З продуктів найнебезпечнішими є ті, які швидко псуються при збереженні без холодильника. Це молоко, вершки, вершкові та заварні креми, сири, яйця, різні ковбаси, м'ясні страви тощо.

Велика шкода від отруйних грибів та рослин.

Для запобігання харчових отруєнь не можна вживати несвіжі продукти.

При отруєннях в першу чергу потрібно викликати лікаря чи піти в лікарню, якщо вона недалеко. А поки лікар прийде, найкращим засобом є промивання шлунка розчином перманганату калію (марганцівкою).

Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин.

Епізоотія- це значне поширення хвороб тварин, що перевищує рівень захворювання в даному регіоні.

Найбільш поширені на території України такі епізоотичні хвороби, як туберкульоз великої рогатої худоби, лейкоз великої рогатої худоби, лептоспіроз, сальмонельози, сибірка, сказ, класична чума свиней, хвороба Гамборо, хвороба Марека.

Ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками

Епіфіотії -масштабні захворювання рослин, що призводять до втрати 50 і більше відсотків врожаю.

В Україні при посівах зернових культур має місце епіфітотія борошнистої роси, бурої листкової іржі, фузаріозу, сажкових та інших хвороб, а в степовій зоні відзначався масовий спалах розвитку найнебезпечнішого шкідника озимої пшениці - клопа-черепашки.

Боротьба зі стихійними лихами

Як правило, боротьба зі стихійними лихами має три етапи:

1 етап - проведення профілактичних робіт, головною метою яких є недопущення стихійного лиха, коли це можливо, чи зменшення його наслідків. Такі роботи проводяться задовго до початку дії сил стихії і можуть охоплювати дуже тривалий відрізок часу.

2 етап - роботи з локалізації, а в ряді випадків і з ліквідації стихійного лиха в період його дії. Мета цих робіт - максимально зменшити зони найбільш тяжких наслідків, звести їх до мінімуму, надати своєчасну допомогу потерпілим, терміново ліквідувати найнебезпечніші аварії. Це найбільш складний і відповідальний етап, так як доводиться працювати в умовах безпосередньої дії стихії.

3 етап - ліквідація стихійного лиха після того, як сили стихії заспокоїлися. На цьому етапі продовжують надавати допомогу потерпілому населенню і проводять великий комплекс відновлювальних робіт. Тривалість етапу залежить від об'єму руйнувань, і в більшості випадків він триває значний час, інколи декілька років. Це найбільш трудомісткий етап.

Теми для рефератів, доповідей

1.Стихійні лиха, які завдають шкоди сільському господарству.

2.Загальні закономірності прояву природних стихійних лих.

3.Стихійні лиха, які найчастіше трапляються в Україні.

4.Характеристика найбільш руйнівних стихійних лих в історії людства.

5.Надзвичайні ситуації природного характеру.

6.Вражаючі фактори геологічних процесів і явищ, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

7.Вражаючі фактори гідрологічні процесів і явищ, характер їхніх проявів та наслідки.

8.Вражаючі фактори небезпечних метеорологічних явищ.

9.Пожежі у природних екосистемах.

10. Біологічні небезпеки.

11. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.

12. Інфекційні захворювання тварин і рослин.

13. Методи боротьби зі стихійними лихами.

14. Заходи щодо запобігання природних НС.
Читайте також:
Абіотичні та біотичні небезпеки.
Біологічні і психологічні теорії.
Біологічні каталізатори – ферменти
Біологічні методи боротьби з шкідниками сільського й лісового господарства
БІОЛОГІЧНІ МОТИВАЦІЇ
Біологічні мутагени
Біологічні мутагени.
Біологічні небезпеки
Біологічні небезпеки
Біологічні небезпеки
Біологічні небезпеки
Біологічні небезпеки

Переглядів: 2002

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Пожежі в природних екосистемах. | Найвідомішими архітекторами піздньої доби Римської імперії були Анфемій Траллський, Ісидор Мілетський Старший, Ісидор Мілетський Молодший.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.