Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Біологічні методи боротьби з шкідниками сільського й лісового господарства

Для боротьби зі шкідливими комахами поряд з механічними, хімічни­ми та агротехнічними методами все ширше використовують біологічні методи боротьби - знищення комах на певних стадіях розвитку за допомогою їхніх природних ворогів (хижаків чи паразитів). Ворогами комах є ропухи, ящірки, дикі птахи, землерийки, їжаки, кроти, кажани тощо. Тому всіх цих тварин слід оберігати та, по можливості, приваблювати на поля, городи, в сади й парки. Свійських птахів за останні роки також все частіше використовують для знищення комах-шкідників.

Приваблювання птахів на поля, у сади, парки, ліси дає позитивні результати й підвищує вро­жайність різних культур та продуктивність лісів. Наприк­лад, приваблювання шпаків на бурякові поля сприяє очи­щенню їх від довгоносиків. Ще в минулому столітті в Бер­дянському лісництві був нагромаджений досвід приваб­лювання шпаків розвішуванням штучних гніздівель з метою знищення ільмового ногохвоста. Цей захід коштував лісництву в 20 разів дешевше, ніж оплачу­вання препаратів та робітників, що залучалися з такою ж метою. Відомі й інші численні приклади, коли різні види птахів рятували ліси або вро­жай від знищення (строкаті мухоловки ліквідовували осе­редки соснового п'ядуна, а граки — осередки шовкопряда-недопарки, мартини рятували від метелика лучного врожай бавовнику тощо).

Багато природних ворогів є у шкідників і серед комах. Велике значення в знищенні шкідників належить їздцям та іншим комахам. Сонечка, наприклад, знищують попелиць та інших шкідників. Хижі жуки (жужелиці) полюють на гусениць непарного шовкопряда. Дослідження вчених показують, що один великий мурашник рудої лісової мурашки здатен захистити від шкідників 4 га лісу.

У спеціальних лабораторіях у великих кількостях розводять деякі види сонечок, їздців, трихограм та інших комах. Їх випускають у тих районах, де спостерігається масове розмноження шкідників. Біологічним методам боротьби з шкідниками рослин належить велике майбутнє. Адже хімічні методи, як відомо, знищують не лише шкідника, але й велику кількість інших, в тому числі й корисних та рідкісних тварин як безхребетних так і хребетних, а також завдають шкоди здоров’ю людини. Поки що приклади успішного застосування біологічних методів небагато. В основному ліквідація комах-шкідників відбувається шляхом використання паразитичних груп перетинчастокрилих комах.

У природних умовах та сільськогосподарських угіддях можна боротися з комахами-шкідниками трьома шляхами: ввезенням та акліматизацією додаткових паразитів та хижаків, випусканням у вогнищах розмноження шкідників додаткової кількості паразитів чи хижаків, що розводяться в лабораторіях, та, нарешті, створенням умов для природного збільшення чисельності корисних комах.

Найчастіше для боротьби з шкідниками використовують яйцеїдів – найдрібніших комах, що паразитують, в основному, на яйцях метеликів. Серед них широко відома трихограми. Це дуже дрібні форми з довжиною тіла менше 1мм. Жилкування крил у самок майже зникло, а самці багатьох видів безкрилі. Звичайна трихограма здатна розвиватися в яйцях більш ніж 80 видів лускокрилих, однак у кожної раси трихограми є свій господар, якому вони віддають перевагу. Знаючи цю біологічну особливість, можна підібрати таку расу, яка відповідає потребам винищувальних заходів.

Наприклад, є раса, яка тримається в приземному просторі та заселяє переважно яйця шкідливих метеликів-совок. Інша раса трихограми віддає перевагу кронам дерев і в садах знищує яйця плодожерок. Для лісових угідь краще підходить інший вид – лісова трихограма, яка паразитує в яйцях соснового шовкопряда, соснового п’ядуна, та інших шкідників лісу.

Самка трихограми виходить з яйця метелика повністю готовою до відкладання яєць. У перший день життя вона знаходить яйця метеликів і за допомогою яйцеклада відкладає в них одно чи декілька своїх яєць. Усього кожна самка здатна відкласти 40-80 яєць, тобто знищити у середньому 20-40 яєць лускокрилих шкідників.

З яйця трихограми вже через декілька годин після відкладання народжується личинка. Заражені паразитом яйця чорніють та зовні помітно відрізняються від здорових. Розвиток трихограми завершується повністю за 9-20 діб в залежності від температури.

Для широкого практичного використання трихограму розводять у значних кількостях у спеціальних біолабораторіях чи біостанціях. Яйця для масового розведення трихограми одержують від зернової молі, яку також досить легко утримувати на зерні у потрібній кількості. Це масштабна робота, адже для знищення метеликів-шкідників на 1 га випускають 20 000-50 000 самок трихограми, які знищують 60-95% яєць шкідників. Зазвичай за сезон трихограму на вражені території випускають 2-3 рази.

Для захисту цитрусових від австралійського жолобчатого червця з Австралії до США, Північної Африки, Японії та Південної Європи завезли природного ворога цих комах – родолію. Це сонечко успішно акліматизувалося, розмножилося та фактично врятувало цитрусові культури. Для боротьби з небезпечним шкідником – кров’яною попелицею – було інтродуковано її паразита – перетинчастокрилого афелінуса.

Для боротьби з комахами-шкідниками теоретично проти них можуть застосовуватися також віруси, бактерії та паразитичні гриби. Однак з цими організмами потрібно поводитися вкрай обережно, щоб не перетворити хорошу справу на велике лихо. Важливим та перспективним напрямком біологічної боротьби з бур’янами є

використання проти них комах-фітофагів – спеціалізованих шкідників цих рослин.

 


Читайте також:

  1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  2. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  3. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  5. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  7. Адміністративні методи управління
  8. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  9. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  10. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  11. Аерометоди
  12. Активні групові методи




Переглядів: 5524

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екологічна піраміда | Зміни фауни хребетних Центрального Лісостепу під антропогенним впливом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.